ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ НА 2023-2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Цікава ОНЛАЙН гра для старшокласників про "Булінг та тролінг в інтернеті"
Як захистити дитину, яка постраждала від кібербулінгу?
Говоримо з дітьми про безпеку в інтернеті
ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ НА 2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
ПЛАН
ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ
НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК



Процедура подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)
- Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора закладу освіти про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
- На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування), де вказується інформація щодо джерела її отримання:
- Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);
- Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;
- Достовірна інформація від інших осіб та часу:
- Як довго триває;
- Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер
- Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
4.Наказом керівника закладу освіти пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога та соціального педагога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.
- Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.
- Комісія протягом однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.
7.За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи на протязі однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.
- Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.
- У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із заявою до органів Національної поліції України.
- Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу
Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
- Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
- До складу комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
- Комісія з’ясовує обставини булінгу.
- Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор школи повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей
- Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
Зразок заяви
В.о. директора
ШСШ І-ІІІ ступенів №1
Антоніні КОБИЛЯКОВІЙ
______________________
(статус, ПІБ заявника, адреса)
____________________
(телефон)
Заява
Прошу вас розглянути ситуацію, що склалася
між_______________________та _____________________
(статус, ПІБ, що зазнала знущань) (статус, ПІБ кривдника)
на ознаки виявлення булінгу.
Дата __________ Підпис ________
ЗАТВЕРДЖУЮ
В.о. директора ШСШ І-ІІІ ступенів №1
_____________Антоніна КОБИЛЯКОВА
«01» 09 2021 р.
Функціональні обов'язки членів комісії
з розгляду випадків булінгу (цькування)
- Голова комісії (керівник закладу освіти) організовує її роботу й відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
- Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
- 3. Член комісії має право:
- ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
- подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
- брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
- висловлювати окрему думку усно або письмово;
- вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
- Член комісії зобов'язаний:
- особисто брати участь у роботі комісії;
- не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
- виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;
- брати участь у голосуванні.
Порядок роботи комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)
- Мета діяльності комісії - припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
- Принципи діяльності комісії:
- законності;
- верховенства права;
- поваги та дотримання прав і свобод людини;
- неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
- відкритості та прозорості;
- конфіденційності та захисту персональних даних;
- невідкладного реагування;
- комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
- нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.
Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".
- Завдання комісії:
- збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;
- розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
- оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
- визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
- визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
- моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
- надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
- надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
- Форма роботи комісії - засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.
- Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.
- Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
- Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
- Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.
- Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:
- ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;
- ставити питання по суті розгляду;
- подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.
- Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
- Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
КОМУНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) «ШОСТКИНСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №1 ШОСТКИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
(ШСШ І-ІІІ ступенів №1 ШМР Сумської області)
НАКАЗ
«01» 09 2021 № 154-ОД
Про створення робочої групи
щодо протидії булінгу та
алгоритм дій у випадку виявлення
факту булінгу (або загрози його виникнення)
На виконання Закону України щодо протидії булінгу від 18.12.2018 р. № 2657-VIII,з метою формування антибулінгової політики у закладі
НАКАЗУЮ:
- Створити робочу групу щодо протидії булінгу у складі:
Кобилякова А.Г. – керівник закладу
Андрущенко І.А. - заступник директора з виховної роботи
Касабуцька Г.В. - заступник директора з навчально-виховної роботи,
Залозна С.А. - заступник директора з навчально-виховної роботи,
Назаренко С.М. - заступник директора з навчально-виховної роботи,
Цьомка С.М. – заступник директора з навчально-виховної роботи,
Кохан О.А. – соціальний педагог
Крапивна С.В. – практичний психолог
Бондаренко О.А. – класний керівник 1-Б класу
Бондаренок О.І., - класний керівник 2-Б класу
Сметана І.В. – класний керівник 3-В класу
Бабатіна Н.В. – класний керівник 4-Б класу
Марченко С.В. – класний керівник 5-Б класу
Крутова-Оникієнко О.О. – класний керівник 6-В класу
Голуб С.В.- класний керівник 7-Акласу
Петрунькіна Ю.О., - класний керівник 8-А класу
Плісак Н.О. – класний керівник 9-В класу
Камка А.В. – класний керівник 10-Б класу
Костяна Н.В. – класний керівник 11-А класу
Семеняко М. – учениця 11-Б класу, президент школи
- Затвердити алгоритм дій у випадку виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення) (додаток)
- Робочій групі:
1). Постійно здійснювати моніторинг ситуації в закладі щодо безпеки та комфорту освітнього середовища, проводити співбесіди з самоврядуванням класу.
2). Координувати дії педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків щодо неприпустимості булінгу у міжособистісних стосунках.
- Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника директора з виховної роботи Андрущенко І.А..
В.о. директора школи Антоніна КОБИЛЯКОВА
З наказом ознайомлені:
Андрущенко І.А.
Касабуцька Г.В.
Залозна С.А.
Назаренко С.М.
Цьомка С.М.
Кохан О.А
Крапивна С.В.
Сметана І.В.
Бабатіна Н.В.
Бондаренко О.А
Бондаренок О.І.
Голуб С.В.
Петрунькіна Ю.О.
Плісак Н.О.
Камка А.В.
Костяна Н.В.
Марченко С.В.
Крутова-Оникієнко О.О.
Семеняко М.
Додаток
до наказу від «01» 09 2021 р. № 154-ОД
Алгоритм дій
у випадку виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення)
(Лист МОН України від 29.01.2019 № 1/11-881)
У випадку виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення)порядок дій може бути таким:
1) Здобувачі освіти закладу повинні одразу проінформувати (в будь-який доступний спосіб) дорослих (батьків, педагогічних працівників, класного керівника, тощо), представника адміністрації, соціального педагога, практичного психолога, медичну сестру про факт здійсненого булінгу (цькування) свідком якого вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2). Педагогічні працівники або інші працівники закладу освіти повинні повідомити керівника про факт булінгу (цькування) свідком якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб незалежно від того чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
3).Невідкладно звернутися з офіційною заявою (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування) до керівника закладу освіти.
4). Керівник закладу освіти видає організаційний наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання. До складу комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник закладу освіти та інші зацікавлені особи.
5). Комісія за підсумками педагогічного розслідування за фактом дає кваліфікацію випадку: БУЛІНГ (цькування) або одноразовий конфлікт (сварка) / НЕ БУЛІНГ та надає висновок та аналітичний звіт про розслідування керівнику закладу. (Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.)
6). Керівник закладу видає підсумковий наказ про наслідки розслідування випадку булінгу (цькування)
7). Заявнику (заявникам) надається письмова відповідь за підсумками розслідування та заходами, які вжиті за фактом, зазначеним у заяві.
8). Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи Національної поліції України (ювенальну превенцію) та Службу у справах дітей.
Кібербулінг
Кібербулінг та його типи
Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.
Кібербулінг - це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.
Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.
Кібербулінг являється формою психологічного насильства.
Типи кібербулінгу:
--перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
-наклеп - поширення неправдивої, принизливої інформації;
-самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
-публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
-ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
-відчуження (острокізм, ізоляція)- он-лайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
-кіберпереслідування - приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
-хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
-онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) із метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.
Ознаки кібербулінгу:
♦ систематичність (повторюваність) діяння;
♦ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Якщо висловлювання, поширення картинок тощо в мережі Інтернет щодо певної особи сприймається нею як жарт, не мають систематичного характеру та не викликають негативних емоційних реакцій, такі дії не вважаються кібербулінгом.
Сторони кібербулінгу та їхні ролі
Кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.
Потерпілий (жертва) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).
Спостерігач – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).
Дії педагогічних працівників у випадку виявлення кібербулінгу
Норми Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646, поширюється у тому числі на випадки прояву кібербулінгу.
Так, у закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
-невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
-за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
-повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
-повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
-скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти
Дії потерпілого щодо видалення інформації про нього в комп'ютерній мережі
З метою захисту від кібербулінгу потерпілий може вчиняти такі дії:
→ На початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати, оскільки "емоції породжують емоції".
→ Фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність .
→ Звернутися за порадою щодо дій кривдника до батьків, вчителів, довіреної особи або зателефонувати на національну дитячу "гарячу" лінію (у будні: з 12.00 по 16.00 за номером 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та 116 111 (безкоштовно з мобільних).
→ Звернутися із заявою або повідомленням про вчинення кібербулінгу до керівника навчального закладу, якщо кібербулінг вчиняється щодо потерпілого в навчальному закладі і кривдником є учень (студент) або член педагогічного колективу.
→ Якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до адміністратора сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про нього. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньо до служби підтримки соціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідка та підтримка") або натиснути кнопку "Поскаржитися".
Важливо! Посилання на ресурси безпеки в популярних соціальних мережах
→ У випадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайті інформації, потерпілий має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з результатів видачі за відповідними запитами з пошукових систем, котрі скеровують на вказані вище сайти. З цією метою варто звернутися до власника вебсайту (дізнатися дані щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс Whois).
→ Якщо в досудовому порядку з'ясувати питання не вдалося, потерпілий має право, керуючись статтями 277 та 278 Цивільного кодексу України, звернутися безпосередньо до суду для захисту або поновлення своїх порушених прав*.
→ Звернутися до органів Національної поліції із заявою про вчинення адміністративного правопорушення відповідно до статті 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення
НІ булінгу!
Законодавча база:
-
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
-
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»,
-
Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»;
-
Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі;
-
Телефони Національної гарячої лінії з протидії домашньому насильству, булінгу.
-
Як захиститися та де отримати допомогу знайдете на платформі «Я МАЮ ПРАВО!»: http://pravo.minjust.gov.ua/
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Ознаки булінгу
Типовими ознаками булінгу є:
-
систематичність (повторюваність) діяння;
-
наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
-
наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Види булінгу
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
-
фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
-
психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
-
економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
-
сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
-
кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини — потрібно негайно діяти.
Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу
Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — повідомте поліцію.
Що робити, якщо ви стали свідком булінгу
-
Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.
-
Зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
-
Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
-
Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
-
Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання.
Що робити, якщо ваша дитина - агресор
-
Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
-
Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
-
Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
-
Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
-
Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Роль педагогічних працівників у запобіганні та протидії булінгу
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:
-
розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
-
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
-
вживає відповідних заходів реагування;
-
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
-
повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.
Відповідальність за вчинення булінгу
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.