Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 м. Шостка

Найчастіше це відбувається в компанії друзів. Спровокувати перше вживання може багато чого: почуття цікавості, бажання не показуватися іншим «білою вороною», невміння сказати «Ні»; присутність в житті серйозних проблем; «На зло» комусь чи спроба вплинути на іншу людину, просто поганий настрій або звичайна нудьга. Через незнання людина впевнена в тому, що спробувати один раз — не страшно. На жаль, весь цей грізний наркобізнес побудований на тому, що перший раз ніколи не буває останнім. Пробуючи наркотик, переходячи через психологічний бар’єр, людина одночасно переступає через фізіологічні (на рівні тіла) і юридичні, і моральні бар’єри. Кожен хто вперше вживає впевнений в тому, що «зі мною все інакше, все під контролем». Ця впевненість тільки від недосвідченості!!!

Найголовніше — неможливість надалі жити без наркотику;
— з’являється залежність на рівні біології і психіки. Велика кількість біологічних процесів в організмі людини починає відбуватися викривлено;
— людина не контролює себе як раніше, це роблять за нього люди, які поставляють наркотики;
— руйнується нервова система, печінка, нирки, зношується серцевий м’яз, термін життя скорочується;
— прийом наркотиків ін’єкційно супроводжують невиліковні хвороби: СНІД, гепатити;
— людина, що вживає наркотики, неминуче «влазить» у кримінал;
— росте необхідна кількість наркотиків і витрати на їх споживання;
— зникають друзі, залишаються побратими по нещастю, які в будь-який момент за дозу можуть «кинути» або підставити тебе;
— відносини з родичами швидко перетворюються в кризу, так як наркозалежний приносить близьким людям тільки страждання;
— життєві перспективи: хороша робота, навчання, кар’єра, власна сім’я і багато іншого стають ілюзією, недосяжною мрією;
— діти у наркозалежних, якщо і народжуються, то часто з серйозними відхиленнями у здоров’ї, каліцтвами, психічними розладами;
— депресія — основний стан душі; зникає тільки після прийняття чергової дози наркотику;
— серед наркозалежних високий відсоток самогубств. Не рідкісні випадки, коли навіть під час першої спроби, людина гине від зупинки дихання або зупинки серця. В інших випадках може розвинутися параліч, порушується здатність говорити. Є наркотики, після навіть одноразового прийому яких може виникнути психічне захворювання.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ ПОТРАПИВ В КОМПАНІЮ, ДЕ ВЖИВАЮТЬ НАРКОТИКИ?
У такій компанії зіштовхуєшся з пропозиціями «спробувати». По-іншому не буває. Питання в часі, раніше чи пізніше. Так буває завжди. У компанії небезпека по відношенню до наркотику притупляється. Ти завжди ризикуєш. Кращий вихід з цього, якщо тебе не зачаровують описані вище перспективи — піти і знайти собі більш відповідне коло спілкування. «Будь собою, поважай себе». Але якщо ти знаходишся в такій компанії — ти на «краю прірви».

ЧОМУ САМЕ ПІДЛІТКИ І МОЛОДІ ЛЮДИ НАЙЧАСТІШЕ СТАЮТЬ наркозалежними?
Бо саме в підлітковому і молодому віці людина хоче знайти свою індивідуальність, відрізнятися від інших, «пробувати в житті все», звільнитися від контролю і опіки дорослих, жити так, як хочеться самому, встановлювати свої норми і правила.

По-перше, зробити для себе неприпустимою саму думку про можливість коли-небудь «спробувати»;
— по-друге, потрібно навчитися говорити «НІ!!!» і собі і іншим, коли мова йде про наркотики;
— по-третє, уникати компанії і місця, де вживають наркотики. Вибирати собі коло спілкування, в якому немає місця наркотикам.

Перший варіант: вплинути на те, що відбувається самому або разом з іншими своїми друзями. Найважливіший принцип — зробити так, щоб не відштовхнути від себе. Для порятунку одного використовуй всі свої знання, інформацію даної пам’ятки і будь-які інші докази, які вважатимеш вагомими.
Другий варіант: якщо розумієш, що ситуація вийшла з-під контролю, поділися інформацією зі своїми або його батьками, або тими дорослими, кому ти довіряєш. Це сміливий, але не простий вчинок. Спочатку, напевно, буде чесно і правильно повідомити йому про своє рішення і причини, за якими ти зважився на цей Вчинок. Приготуйся до атаки, реакція може бути будь-якою (звинувачення, агресія і реакція-маніпуляція). Люди, які беруть наркотики, стають патологічно брехливими, зіграють будь-яку роль з правдоподібністю професіонала. Спочатку оціни, чи здатний ти протистояти майже професійному натиску у відповідь. Якщо не впевнений, поговори про це з своїми батьками. Все одно ж треба щось робити, інакше твого друга будуть великі проблеми.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДРУГ ВЖЕ СТАВ НАРКОМАНОМ?
Дуже висока ймовірність того, що ти не зможеш нічого змінити в його житті;
— висока ймовірність і того, що він втягне і тебе в споживання наркотиків;
— якщо ти хочеш допомогти другу — виклади йому своє особисте ставлення до наркотиків, що з ним відбувається. Не сперечайся і не підтримуй з ним дискусію, намагатися щось довести марно;
— позначити свою готовність допомогти йому справитися з бідою;
— ніколи не сприяй в пошуку грошей, чим би він не пояснював потребу в них;
— не вирішуй за нього проблеми, що виникають через прийом наркотиків, допомагай тільки тоді, коли бачиш активні дії для того, щоб змінити своє життя, будь дуже сильний і послідовний. Збери для нього інформацію про те, які медичні організації в твоєму населеному пункті займаються цим питанням. Знай, що лікування дозволено лише державним установам охорони здоров’я. Довіряй тільки професіоналам – медикам!

ЧИ можливо повністю вилікуватися від наркоманії?
Все залежить від бажання жити по — іншому. Чудодійних методів, ліків і операцій, які можуть вирішити проблему замість самої людини, не існує. Але без професійної допомоги позбавитися від наркотичної залежності досить проблематично. У будь-кого є шанс, але щоб його використати, потрібно бути готовим до тривалої праці.

Згідно з термінологією Всесвітньої організації охорони здоров’я, психоактивні речовини – це такі речовини, які при прийомі або введенні в організм людини впливають на психічні процеси, наприклад на когнітивну або афективну сфери. Такими речовинами є тютюн, алкоголь, деякі ліки, токсичні речовини, наркотики... Усі вони більшою чи меншою мірою впливають на мозок і психіку людини, її здатність тверезо мислити і відповідально діяти.

         Найбільша небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає в тому, що вони спричиняють залежність.

 Вживання тютюну, поряд із вживанням алкоголю, неправильним харчуванням та малорухливим способом життя, є одним з основних чинників, що спричиняють неінфекційні захворювання і передчасну смертність населення. Куріння в підлітковому віці уповільнює темпи фізичного розвитку, ускладнює статеве дозрівання, негативно позначається на стані ще не зміцнілої серцево-судинної системи, легенів, інших систем організму:

         Алкоголь найбільше впливає на мозок, пригнічуючи його функцію. Поведінка людини при цьому залежить від вжитої дози

         Серед причин вживання алкогольних напоїв підлітки часто називають бажання посилити гарний настрій або виправити поганий, відволіктися від проблем, полегшити спілкування з протилежною статтю, відчути себе дорослим, не відставати від однолітків. Інші мотиви —цікавість, «просто так», «від нічого робити» і домашні свята й урочистості.

         Більшість підлітків найчастіше вживають пиво та слабоалкогольні коктейлі, покладаючись на оманливу «легкість» таких напоїв. Однак пиво і слабоалкогольні напої викликають швидке звикання і не менш сильну залежність ніж міцні напої. Стала пристрасть частіше виникає у підлітків, чиї друзі, родичі або батьки регулярно випивають.

         Ризики пов'язані зі зловживанням алкоголю підлітками:

• неадекватне сприймання ситуації у стані сп'яніння, нехтування заходами безпеки і як наслідок цього – травми, нещасні випадки, в тому числі у результаті дорожньо-транспортних пригод, незахищені статеві контакти, підвищений ризик стати об'єктом насильства, зокрема сексуального;
• стрімке формування залежності;
• гормональні розлади і безпліддя (до цього схильні як дівчата, так і хлопці).

         Наркотична залежність виникає поступово, крок за кроком, часто непомітно для людини. За влучним висловом Семюела Джексона: «Пута звички є надто слабкими, аби їх можна було помітити до того моменту, коли вони стають надто міцними, щоб їх можна було розірвати».

Зовнішні ознаки:

надмірно звужені або розширені зіниці незалежно від освітлення;

• стан незрозумілої збудженості або млявості;
• мова швидка, невиразна;
• майже повна відсутність, або, навпаки, надмірність міміки;
• різка зміна настрою, спалаху ворожості, дратівливості без будь-якої причини;
• провали в пам'яті, нездатність мислити логічно, пояснювати свої вчинки;
• безсоння і швидка стомлюваність, що змінюються незрозумілою енергійністю;
• невпевнена хитка хода;
• землистий колір обличчя, кола або мішки під очима;
• сліди уколів;
• частий нежить;
• специфічний запах від одягу та волосся.

Зміна поведінки:

• байдужість, втрата інтересів до колишніх захоплень, до навчання, прогули занять в школі;
• відхід від колишніх друзів, поява нових (дивних з точки зору батьків);
• наростаюча прихованість, прагнення до усамітнення;
• поява брехливості;
• поява в розмові жаргонних слів і позитивних висловлювань щодо вживання наркотиків;
• постійний пошук грошей;
• зміна апетиту.

    Захисними чинниками, що перешкоджають вживання підлітками психоактивних речовин, є:

• міцна сім’я, залучення до життя сім'ї, увага до захоплень підлітка з боку батьків;
• успішний досвід навчання і спілкування у школі;
• успішна соціалізація серед однолітків;
• добре сформовані життєві навички;
• поінформованість про наслідки вживання психоактивних речовин
• забезпечення захисного фізичного середовища у школі, у тому числі наявність охорони та чітких правил щодо заборони вживання психоактивних речовин на території навчального закладу;
• формування сприятливої загальношкільної атмосфери, що підтримує здорові стосунки між учнями і мотивує їх до здорового способу життя;
• розвиток в учнів знань про здоров'я, зокрема чинників, які впливають на здоров'я, негативні наслідки вживання психоактивних речовин;
• формування і зміцнення в учнів позитивної самооцінки, позитивних життєвих цілей, установок і навичок.

                Формування життєвих навичок дає найкращі результати: це дозволяє учням сформувати позитивну самооцінку і визначати позитивні цілі, успішно соціалізуватися в середовищі однолітків, не потрапляючи під їхній можливий негативний вплив і відстоюючи свої переконання.