Оцінювання в нуш

     У закладі освіти оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством ( наказом Міністерства освіти і науки України №289 від 01 квітня 2022 року).. Детальніше з критеріями оцінювання можна ознайомитися перейшовши в розділ "Освітня програма закладу" або за посиланням

    https://osvita.ua/school/estimation/89059/

    Критерії оцінювання

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    НАКАЗ

    м. Київ

     21.08. 2013                                                                    №  1222

     

    Про затвердження орієнтовних

    вимог оцінювання навчальних

    досягнень учнів із базових дисциплін

    у системі загальної середньої освіти

     

    З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

    НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, що додаються.
    2. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів
    3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
    4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
     
       

     

    Заступник міністра                                                  Б.М. Жебровський

    Додаток 1

    до наказу МОН України
    від 21.08.2013 №1222

    Вступ

    Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів розроблені відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 426 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» і набувають чинності поетапно:

    ­ у 1 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/13 навчального року;

    ­ у 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;

    ­ у 3 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;

    ­ у 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року.

    Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

    Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

    ­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової;

    При оцінюванні знань, вмінь, навичок і ставлень учнів 2 класу за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються усні та письмові словесні (вербальні) оцінки.

    ­ у 2­4 класах з предметів інваріантної складової: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;

    ­ у 1­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

    Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою:

    у ІІ семестрі 2 класу та в 3­4 класах з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство» та предмета «Трудове навчання».

    Українська мова і мови національних меншин  (мови навчання)

     Вимоги до оцінювання досвіду мовленнєвої діяльності

    Уміння вести діалог оцінюється за такими вимогами:

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

     

    1

    Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»

    І рівень – початковий

    2

    Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, однак не ініціює розмови

     

    3

    Учень (учениця) вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, робить спроби формулювати запитання

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) бере участь в діалозі з нескладної за змістом теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді

    5

    Учень (учениця) підтримує діалог за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норм

    6

    Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, будує в основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого етикету, припускається окремих мовних помилок. Обсяг діалогу близький до норм

    ІІІ рівень – достатній

    7

    Учень (учениця) будує діалог, що відповідає нормам, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, толерантний зі співрозмовником, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок

    8

    Учень (учениця) складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні, невимушені репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормам

    9

    Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Обсяг діалогу відповідає нормам

    ІV рівень – високий

    10

    Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює власну позицію, але невпевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог з певної проблеми, впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки співрозмовника, демонструє високу культуру спілкування. Структура діалогу і мовне оформлення реплік відповідає нормам

     

    12

    Учень (учениця) складає змістовний і досконалий за формою діалог, демонструє вміння уважно вислухати співрозмовника, виявляє стриманість і коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, доводить свої думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду, відстоює власну позицію.

    Оцінювання змісту монологічного зв’язного висловлювання здійснюється за такими вимогами:

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень – початковий

    1

    Учень (учениця) будує окремі, не пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок

    2

    Учень (учениця) будує або переказує окремі фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас обмежений, наявні мовні помилки

    3

    Учень (учениця) будує висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика – збагачення; трапляються мовні помилки

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушена послідовність викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки

    5

    Учень (учениця) створює текст, який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту

    6

    Учень (учениця) будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються мовні помилки

    ІІІ рівень – достатній

    7

    Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте школяр не висловлює своєї думки з приводу сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки

    8

    Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить; припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок

    9

    Учень (учениця) самостійно створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає (у переказі використовує авторські) виражальні засоби мови; робить спроби висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало; припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок

    ІV рівень – високий

    10

    Учень (учениця) вправно будує текст чи переказ тексту, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі і меті, багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови, але допущено 1­2 мовні чи мовленнєві помилки

    11

    Учень (учениця) вправно будує послідовний, повний текст чи переказ тексту, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю

    12

    Учень (учениця) створює повноцінне, яскраве, оригінальне за думкою зв’язне висловлювання (твір чи переказ тексту) з певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю

    Літературне читання українська, інша мова навчання

    Читання вголос

    Вимоги до оцінювання сформованості техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) 2­4 класи

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень – початковий

    1

    Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Темп читання суттєво нижчий від нормативного (на 10 і більше слів від меншого нормативного числа)

    2

    Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного (на 8 і більше слів від меншого нормативного числа), припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру

    3

    Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного (на 7 і більше слів від меншого нормативного числа). Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного (на 5­6 слів від меншого нормативного числа). Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів

    5

    Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Темп читання дещо нижчий від нормативного (на 3­4 слова від меншого нормативного числа)

    6

    Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів

    ІІІ рівень – достатній

    7

    Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок

    8

    Учень (учениця) читає плавно словами, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів

    9

    Учень (учениця) читає плавно словами і групами слів, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок

    ІV рівень – високий

    10

    Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки

    11

    Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови

    12

    Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови

    Читання мовчки

    Показники темпу читання мовчки

    Клас

    І семестр

    ІІ семестр

    3

    85­100 сл/хв

    95­110 сл/хв

    4

    110­130 сл/хв

    130­150 сл/хв і більше

    Читання мовчки у 3­4 класах оцінюється за такими вимогами:

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень – початковий

    1

    Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. Читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (10 і більше слів)

    2

    Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (8 і більше слів)

    3

    Учень (учениця) спроможний(­на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. Читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (7 і більше слів)

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. Читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (на 5­6 слів)

    ІІ рівень – середній

    5

    Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від меншого нормативного показника (3­4 слова)

     

    6

    Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів

    ІІІ рівень – достатній

    7

    Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам

    8

    Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору, встановленням причинно­наслідкових зв’язків. Спосіб і темп читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання

    9

    Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл – з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники

    ІV рівень – високий

    10

    Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст, основний смисл твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос

    11

    Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники

    12

    Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного. Темп читання зазвичай у 1,5­2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання

    Оцінювання читання напам’ять здійснюється за такими вимогами:

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору

    Виразність читання

    Дотримання учнями орфоепічних норм

    І рівень – початковий

    1

    Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти змісту твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру

    Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка

    Припускається численних помилок у вимові та наголошуванні слів

    2

    Учень (учениця) відтворює незначну частину твору; порушує послідовність змісту, припускається низки помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру

    Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка

    Припускається 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів

    3

    Учень (учениця) відтворює менше половини твору; в окремих випадках порушує послідовність змісту, припускається 4 і більше помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру

    Учень (учениця) читає монотонно; робить невиправдані паузи, помилки в інтонуванні кінця речення; дикція нечітка

    Припускається дещо меншої кількості помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6)

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) відтворює половину твору, однак робить тривалі паузи, може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 3) на заміну перестановку, пропуск слів і виправляє їх з допомогою вчителя

    Учень (учениця) читає монотонно; робить паузи між реченнями і частинами тексту, помилки в інтонуванні кінця речення; темп читання нерівномірний; дикція недостатньо чітка

    Припускається помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5)

    5

    Учень (учениця) відтворює більшу половину твору в основному правильно, однак робить тривалі паузи і може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх незначною допомогою вчителя

    Учень (учениця) читає текст загалом виразно, однак утруднюється самостійно визначити потрібний тон, темп читання; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; порушує правила вимови; робить помилки в інтонуванні речень; у виборі інтонаційних засобів виразності потребує значної допомоги вчителя

    Припускається до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків

    ІІ рівень – середній

    6

    Учень (учениця) відтворює весь твір загалом правильно, однак робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту; припускається окремих помилок (1­2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх самостійно

    Учень (учениця) читає текст загалом виразно, але темп читання здебільшого зависокий; є деякі недоліки в дикції, окремі помилки в інтонуванні кінця речення; у виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя

    Припускається до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків

    ІІІ рівень – достатній

    7

    Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках припускається перестановки чи заміни слів і виправляє їх самостійно

    Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з досить чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті, однак емоцій не забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне; потребує незначної допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону

    Припускається 2­3 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків

    8

    Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно

    Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує кінець речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін.

    Припускається 1­2 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків

    9

    Учень (учениця) правильно відтворює твір, припускається 1­2 помилок на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно

    Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильно інтонує речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв чи подій

    Може допустити 1­2 орфоепічні помилки

    ІV рівень – високий

    10

    Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку виправляє самостійно

    Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією; інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення; уміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби (4 клас) виразності відповідно до змісту твору; мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз

    Може допустити 1­2 орфоепічні помилки

     

    11

    Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору

    Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильним темпом і силою голосу; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; самостійно добирає і користується мовленнєвими та поза мовними (4 клас) засобами виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору

    Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє

     

    12

    Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору

    Учень (учениця) читає текст виразно; має гарну дикцію; правильно користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення), мовленнєвими та позамовними (4 клас) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; пере­ дає не лише авторське, а й власне ставлення до того, що читається

    Дотримується норм літературної вимови

    Перевірка й оцінювання досвіду читацької діяльності учнів

    Вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності учнів 2 клас

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень – початковий

    1

    Учень (учениця) виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя; переказуючи твір, складає лише 1­2 речення. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок

    2

    Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених; частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті; виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок

    3

    Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою; виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Мовлення характеризується наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з допомогою вчителя. Називає окремих персонажів твору; спроможний(а) дати відповідь на запитання за змістом твору. Припускається мовних і мовленнєвих помилок

    5

    Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з незначною допомогою вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів; усвідомлює фактичний зміст твору. У розрізненні основних жанрів вивчених творів потребує значної допомоги вчителя. Утруднюється правильно назвати призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Припускається мовних і мовленнєвих помилок

    6

    Учень (учениця) утруднюється самостійно виконати завдання за змістом твору. Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя. З допомогою вчителя розрізняє основні жанри вивчених творів, правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Мовлення невиразне. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок

    ІІІ рівень – достатній

    7

    Учень (учениця) загалом самостійно виконує завдання за текстом: називає фактичні події, визначає і називає персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою вчителя. Розрізняє твори за жанровими ознаками з допомогою вчителя. Правильно наводить 3 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця) загалом самостійно виконуючи завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в цілому самостійно складає план твору. З незначною допомогою вчителя практично розрізняє твори за жанровими ознаками; правильно наводить 4 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів; виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Є поодинокі мовленнєві помилки

     

    9

    Учень (учениця) самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, припускаючись неточності у формулюванні найпростіших оцінних суджень; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення

     

    10

    Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом: Висловлює оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв; формулює запитання до окремих абзаців і до тексту; самостійно визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору; визначає у тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку); складає план твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2­3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом; висловлює оцінні судження щодо поведінки і вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики, аргументує свої відповіді з посиланням на текст. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2­3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6­7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)

    ІV рівень – високий

    12

    Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, висловлює й аргументує оцінні судження з посиланням на текст.  Практично розрізняє казку, вірш, оповідання, правильно наводить 2­3 приклади, визначає найпростіші їх жанрові ознаки. Правильно називає 6­7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)

    Вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності учнів (3­4 класи)

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень – початковий

    1

    Учень (учениця) переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не повязаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті

    2

    Учень (учениця) відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок

    3

    Учень (учениця) переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок

     

    4

    Учень (учениця) недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1­2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця) зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок.

    З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2­3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»)

    ІІ рівень – середній

    6

    Учень (учениця) переказує зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору, визначати його тему. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них — за авторською приналежністю. З допомогою вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів.

    Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями.

    Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку навчально­пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру

     

    7

    Учень (учениця) відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв'язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок.

    З незначною допомогою вчителя складає план, визначає тему твору; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3­4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця) загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1­2 приклади.

    Правильно наводить 4­5 прикладів творів, що вивчались. Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення уміння знаходити навчально­пізнавальну інформацію у виданнях довідкового характеру

    ІІІ рівень – достатній

    9

    Учень (учениця) самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план.

    Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал.

    Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5­6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок).

    Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки.

    Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково­ілюстративний апарат. Володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки, навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях

     

    10

    Учень (учениця) самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі.

    Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору.

    Самостійно здійснює пошук навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін. Самостійно визначає тему і основну думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).

    Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово­родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.

    Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально­пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів

    ІV рівень – високий

    12

    Учень (учениця) самостійно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції.

    Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.

    Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів.

    Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань; самостійно користується різними видами бібліотечно­бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності

    Українська мова і мови національних меншин як мови вивчення

    Вимоги до оцінювання навичок мовленнєвої діяльності

     Аудіювання (слухання і розуміння прочитаного)

    Перевірці підлягають вміння вислухати незнайомий художній текст з 1­2 прослуховувань у 1 класі й 1 – у 2–4 класах та зрозуміти його. Перевірка здійснюється раз на семестр. Розуміння прослуханого виявляють за допомогою завдань тестового характеру – використовують серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1, 2 класів пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами “так” – “ні”. Учням 3 класу – 4 запитання альтернативного типу. Для учнів 4 класу складають 6 запитань, кожне з яких супроводжується трьома відповідями на вибір (I варіант) чи двома ­ (II варіант). Запитання охоплюють зміст твору, головну думку та окремі особливості мови художнього твору (3­4 класи).

    Правильна відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1 класі оцінюється безбально, 2­3 класах ­ 3 балами; у 4 класі – 2.

    Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому інтонаційно оформленому читанні вчителем (зі швидкістю 70 – 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:

    Клас

    Споріднені мови

    Неспоріднені мови

    Кількість слів

    Кількість слів

    1

    2

    3

    4

    80­100

    120­150

    160­220

    230­300

    70­90

    100­120

    140­180

    200­250

    Говоріння (діалогічне та монологічне мовлення)

    Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

     Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень – початковий

    1

    Учень (учениця) з допомогою вчителя може відповісти на запитання, співрозмовника після деяких пауз, але не вміє дібрати репліку, щоб підтримати розмову, не вживає етикетної лексики.

    2

    Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (запитання, спонукання), але не вміє самостійно дібрати репліку, щоб підтримати розмову; не вживає етикетну лексику, наявні фонетичні й лексичні помилки.

    3

    Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (запитання, спонукання), але вживає після нагадування, етикетну лексику, але не вміє знайти відповідну репліку, щоб ініціювати чи підтримати розмову; наявні фонетичні, лексичні й граматичні помилки; обсяг діалогу нижче норми.

     

    4

    Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника й вжити з допомогою вчителя свою репліку для ініціювання (продовження) розмови; вживає етикетну лексику після нагадування вчителя, дотримується правил поведінки в розмові; однак припускається багатьох фонетичних, лексичних і граматичних помилок під час побудови висловлювань.

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця) може не відповісти на репліку співрозмовника й ужити свої репліки для ініціювання (продовження) розмови з опорою на допоміжні матеріали; вживає етикетну лексику й дотримується правил поведінки в розмові; однак у доборі слів, побудові речень­реплік припускається помилок, є відхилення від теми розмови.

     

    6

    Учень (учениця) вживає етикетну лексику, слова­звертання, може відповісти на репліку співрозмовника, вживає після деяких пауз свої репліки для ініціювання (продовження) розмови, але вони односкладні; у доборі слів, побудові речень­реплік припускається лексичних і граматичних помилок.

     

    7

    Учень (учениця) вміє розпочати й підтримати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в цілому правильно добирає речення­репліки, хоча й припускається мовних помилок; деякі репліки не пов’язані зі змістом, з репліками співрозмовника. Обсяг діалогу наближається до норми.

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в цілому правильно добирає слова і будує речення­репліки, хоча й припускається окремих помилок; є деякі відхилення від теми розмови.

    ІІІ рівень – достатній

    9

    Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримувати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в основному правильно добирає слова і будує речення­репліки, дотримується теми, хоч і допускає деякі граматичні помилки, вдається до окремих категоричних тверджень (ні, неправильно, не треба). Обсяг діалогу відповідає нормі.

     

    10

    Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог з орієнтацією на співрозмовника, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, висловлює свою точку зору без зайвої категоричності (мені здається, я думаю), але не вміє толерантно (у разі незгоди) відповісти йому; припускається окремих (до трьох) мовних похибок.

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) вміє відповідно до етикетних норм ініціювати і підтримати діалог, толерантно висловити свою точку зору, але недостатньо толерантно (у разі незгоди) вміє відповісти співрозмовнику, припускається окремих (1­2) мовних похибок.

     

    12

    Учень (учениця) вміє відповідно до етикетних норм ініціювати й підтримати діалог, висловити свою точку зору; виявляє вміння з цікавістю вислухати співрозмовника і висловити схвальне ставлення до його слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти йому; може припускатися 1­2 мовних похибок, які сам й виправляє. Обсяг діалогу відповідає нормі.

    Усне монологічне мовлення

    Обсяг тексту для усного переказу

    Клас

    Споріднені мови

    Неспоріднені мови

    2

    40­50 слів

    ­

    3

    60­80 слів

    50­60 слів

    Вимоги до оцінювання усного переказу та усного твору

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

     

    1

    Учень (учениця), спираючись на запропоновані учителем допоміжні матеріали, складає з допомогою вчителя лише 1­2 речення.

    І рівень – початковий

    2

    Учень (учениця), спираючись на запропоновані учителем допоміжні матеріали і підказки, будує лише окремі речення або переказує з допомогою вчителя окремі фрагменти змісту; припускається значної кількості помилок у мовному оформленні.

    І рівень – початковий

    3

    Учень (учениця), спираючись на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів, будує окремі речення або переказує окремі фрагменти, що не утворюють зв’язного тексту; припускається повторів слів, помилок у мовному оформленні.

     

    4

    Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, повторами і збідненим змістом, наявністю лексичних і граматичних помилок у мовному оформленні.

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця), спираючись на допомогу вчителя, будує зв’язне висловлювання із збідненим змістом, помилками у мовному оформленні.

     

    6

    Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але непослідовністю викладу, недостатньо розгорнутим змістом, наявністю помилок у мовному оформленні.

     

    7

    Учень (учениця), спираючись на меншу кількість допоміжних матеріалів, будує текст, але припускається окремих відхилень від теми, повторів, помилок у мовному оформленні.

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, розкриваючи тему, але допускає повтори, паузи, граматичні помилки.

     

    9

    Учень (учениця), не спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, розкриваючи тему, але припускається деяких недоліків, що стосуються послідовності викладу, помилок у мовному оформленні.

     

    10

    Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монологічне висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст чи будує монологічне висловлювання й висловлює свою думку з приводу сказаного, однак припускається окремих недоліків (повтори, неточно вжиті слова, окремі граматичні помилки).

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монолог, розкриває тему, висловлює свою думку з приводу сказаного, хоч припускається незначних відхилень (неточно вжиті слова, окремі граматичні помилки) у мовному оформленні.

     

    12

    Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монолог, послідовно й логічно розкриває тему, висловлює та аргументує свою думку з приводу сказаного; мовне оформлення правильне, деякі лексичні чи граматичні помилки тут же виправляються самостійно.

    Читання

    Читання вголос

    Швидкість читання вголос

    Клас

    Споріднені мови

    Неспоріднені мови

    3

    4

    55­60 слів за хвилину

    65­80 слів за хвилину

    45­55 слів за хвилину

    55­65 слів за хвилину

    Вимоги до оцінювання умінь читати вголос у 2­4 класах

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

     

    1

    Учень (учениця) читає в основному складами, допускає паузи, не відділяє одне речення від іншого; припускається значної кількості помилок у наголошуванні звуків, на заміну, перестановку, пропуск букв, недочитування; швидкість читання нижча норми. Може пояснити лише окремі слова.

    І рівень – початковий

    2

    Учень (учениця) більшу кількість слів читає складами, допускає паузи, не завжди відділяє інтонаційно і паузами одне речення від іншого; припускається помилок у вимові звуків, наголошуванні слів та на заміну, перестановку, пропуск букв і складів; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити лише окремі слова.

     

    3

    Учень (учениця) читає монотонно складами й словами, інтонаційно не відділяє одне речення від іншого, припускається помилок у наголошуванні звуків, на пропуск, перестановку, заміну букв; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити окремі слова.

     

    4

    Учень (учениця) читає цілими словами і складами, припускається окремих помилок у наголошуванні звуків та на заміну букв; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією, допускає помилки в інтонуванні кінця речення; читання не досить плавне; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити окремі слова й речення.

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця) читає словами, а окремі слова складами, припускаючись окремих помилок у наголошуванні звуків та складів; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; є помилки в інтонуванні речень; читання недостатньо плавне; швидкість читання дещо нижча за норму. Може пояснити окремі слова й речення.

     

    6

    Учень (учениця) читає цілими словами, лише поодинокі слова ­ складами; подекуди припускається помилок у наголошуванні звуків та у словах; є окремі помилки в інтонуванні кінця речення; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити лише окремі слова і речення, хоч і виявляє загальне розуміння прочитаного.

     

    7

    Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення, однак емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки у наголошуванні й вимові слів, повтори, перечитування окремих слів, сполучень слів; швидкість читання відповідає нормі. Може пояснити окремі слова і речення, однак виявляє загальне розуміння змісту прочитаного.

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією, хоча є окремі повтори, перечитування; інтонування речень в цілому правильне, але читання тихе, не пристосоване до слухацької аудиторії; є помилки у наголошуванні й вимові слів; швидкість читання відповідає нормі. Може пояснити слова й окремі речення. Виявляє розуміння загального змісту прочитаного.

     

    9

    Учень (учениця) читає плавно, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків в інтонуванні речень, однак інтонування та емоційне забарвлення не враховують слухацьку аудиторію й  недостатньо передають логічні та емоційні особливості тексту; швидкість читання відповідає нормі. Може загалом пояснити прочитане.

     

    10

    Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, інтонаційно, виразно виділяє початок і кінець речення; є окремі вимовні помилки. Темп читання дещо зависокий і не враховує особливості слухацької аудиторії. Читач розуміє і може пояснити прочитане.

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, темп незавищений, що враховує особливості слухацької аудиторії; інтонація (логічні наголоси, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; є поодинокі вимовні помилки. Може пояснити зміст прочитаного.

     

    12

    Учень (учениця) читає правильно, плавно, з гарною дикцією, логічно правильно і виразно інтонує речення; темп читання й інтонування відповідають особливостям слухацької аудиторії. Виявляє повне розуміння змісту прочитаного.

     

    Математика

    Усні відповіді учнів оцінюються за такими вимогами:

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

     

    1

    Учень (учениця) розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомоги вчителя

    І рівень – початковий

    2

    Учень (учениця) розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання

     

    3

    Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем

     

    4

    Учень (учениця) частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця) відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії

     

    6

    Учень (учениця) відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій

     

    7

    Учень (учениця) називає суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця) розкриває сутність математичних понять, наводить окремі приклади на підтвердження їх розуміння; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії; виправляє помилки, на які вказує вчитель

     

    9

    Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний зміст (встановлює залежності, ілюструє відповіді прикладами з реального життя); виконує завдання, які потребують значної самостійності; знаходить і виправляє власні помилки; застосовує елементи пошукової діяльності

     

    10

    Учень (учениця) вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; володіє навичками самоконтролю

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; об’єктивно оцінює свою роботу

     

    12

    Учень (учениця) виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач

    Письмові роботи оцінюються за такими вимогами:

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень –

    1

    Робота виконувалась, але допущено 9 і більше грубих помилок

      початко­

    2

    Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 8 грубих помилок

    вий

    3

    Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 7 грубих помилок

     

    4

    Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6 грубих помилок

    ІІ рівень – середній

    5

    Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок

     

    6

    Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки

    ІІІ рівень – достатній

    7

    Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки

     

    9

    Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку

     

    10

    Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку

    ІV рівень – високий

    11

    Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого

     

    12

    Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого

    Природознавство

    Фенологічні спостереження і проектна діяльність оцінюється вербально

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

     

    1

    Учень (учениця) відтворює окремі факти та елементарні уявлення не усвідомлюючи їх суті.

    Спостерігає за виконанням практичних робіт, але не може пояснити сутність виконання кожної з її частин.

    І рівень – початко­вий

    2

    Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні копіювання зразка, має елементарні уявлення лише за допоміжними запитаннями вчителя, допускаючи неточності і помилки, частково розуміючи відтворене.

    Спостерігає за виконанням практичних робіт, повторює висновки про результати спостережень зі значними помилками, не усвідомлюючи їх суті.

     

    3

    Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового пояснення їх виконання.

    Практичні роботи виконує зі значною допомогою вчителя; спостерігає за дослідами, які проводить вчитель, але не може їх пояснити; може назвати окремі норми екологічної поведінки в місцевому природному середовищі; включається в роботу малої групи співробітництва, але не виявляє ініціативи і виконує роботу лише за зразком.

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу у формі понять за допомогою вчителя, віддає перевагу конкретному перелічуванню тіл, явищ, їх ознак; має утруднення встановлювати зв’язки й залежності між тілами і явищами природи, спрогнозувати результат діяльності людини та її вплив на природу.

    Під час практичної роботи може повторити за зразком певну операцію, дію; виконує елементарні завдання.

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, дає визначення понять, допускаючи помилки й неточності, за допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між природними тілами; виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але має утруднення аналізувати об’єкти у логічній послідовності; порівнює природні тіла і явища за однією ознакою та за навідними запитаннями вчителя.

    Під час виконання практичних робіт виконує прості досліди за детальною інструкцією вчителя, уміє копіювати зразок виконання певної навчальної дії.

     

    6

    Учень (учениця) будує відповідь у засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній ситуації; відповіді доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, з дидактичних матеріалів; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 2 вказаними ознаками.

    Практичні роботи виконує за зразком або алгоритмом (планом) наданим вчителем; за вказівкою визначає та виконує завдання у малій групі співробітництва.

     

    7

    Учень (учениця) відтворює зміст природничих понять, називає їх істотні та неістотні ознаки, уміє наводити приклади з підручника на підтвердження певних думок, стисло переказує доступний за обсягом текст природничого характеру; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 3 вказаними ознаками; робить спроби висловлювати власні судження.

    Практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними за допомогою вчителя; частково контролює і оцінює власні навчальні дії.

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця) достатньо повно відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях; володіє способами діяльності за певним алгоритмом; відповідає на питання логічно, але з окремими неточностями; знаходить значення зазначених термінів у довідковій літературі; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами.

    Практичні роботи, дослідження та спостереження виконує за інструкцією з незначною допомогою вчителя і правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання робіт; оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність.

     

    9

    Учень (учениця) володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних та частково змінених ситуаціях; може спланувати дії для здійснення пошукової діяльності; знаходить необхідну інформацію в додаткових джерелах інформації; обговорює отриману інформацію, застосовує отримані знання в повсякденній діяльності; проводить самооцінку рівня власних навчальних досягнень за запропонованим зразком.

    Самостійні і практичні роботи виконує під опосередкованим керівництвом. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та знає основні прилади, їх призначення.

     

    10

    Учень (учениця) володіє системою природничих понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати тіла і явища природи, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; порівнює природні об'єкти не менш ніж за 3­4 ознаками; відповідь аргументує, використовуючи приклади із життя, опираючись на власний досвід; вміє користуватися найпростішими вимірювальними приладами, використовувати карту, застосовувати знання для пояснення та оцінки різноманітних процесів і явищ; планує власну навчальну діяльність з предмета, навчально­дослідних або іншого типу завдань, користується картографічною інформацією.

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальної програми, вміє застосовувати набуті навички за аналогією і в нових нестандартних ситуаціях; здатен і готовий використовувати отримані знання та вміння в повсякденному житті; фіксує основний зміст навчального тексту у вигляді плану; заповнює запропоновані таблиці; використовує додаткові джерела інформації при вирішенні навчальних завдань; самостійно виконує практичні, творчі завдання, спостереження і дослідження; працює з атласом і контурною картою; виступає перед класом; оцінює власний внесок у діяльність малої групи співробітництва.

     

    12

    Учень (учениця) має системні, міцні знання про різноманіття тіл, речовин та явищ природи і їх найпростіші класифікації; методи (визначені програмою) вивчення природи; усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; використовує природничо­наукову лексику у власних усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного матеріалу і в письмових розповідях; виступах перед класом; організовує роботу в групі; бере участь у роботі малої групи співробітництва відповідно до зазначеної ролі; описує власні спостереження або досліди, розрізняє в них мету, умови проведення роботи і отримані результати; використовує набуті знання, уміння та навички в практичній діяльності та в повсякденному житті.

    Я у світі

    Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    І рівень – початко­вий

    1

    Учень (учениця) розрізнює об’єкти вивчення серед інших і виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією).

    Не виявляє інтересу до змісту діяльності.

    І рівень – початко­вий

    2

    Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, особливо утруднюється в ситуаціях вибору й аргументації правильної поведінки, оцінки вчинків тощо, виявляє здатність до елементарного викладу думки.

    Швидко втрачає мету практичної діяльності, часто відволікається.

    Виявляє ситуативний інтерес до змісту діяльності.

     

    3

    Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу. Віддає перевагу конкретному перелічуванню фактів, дій, вчинків, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення типу: так сталося, тому що…

    Зазнає труднощів у засвоєнні абстрактних понять: добро – зло, доброзичливість, байдужість тощо.

    Вибірково реагує на пізнавальний матеріал.

    Уникає інтелектуальних зусиль в досягненні результату.

     

    4

    Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу, утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо.

    Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції.

    Виявляє ситуативний інтерес до навчального змісту.

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, може хоча і неточно, відтворити конкретні факти, правила.

    Утруднюється в оцінних судженнях, висловленні власної думки, ілюструванні правил прикладами.

    Виявляє невпевненість у собі, в результатах своєї роботи.

     

    6

    Знає і розуміє основну суть навчального матеріалу.

    Відповідь правильна, але недостатньо осмислена і переконлива.

    Утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації. Наприклад, розуміє неправильність вчинку літературного героя, але не може співвіднести з життєвими прикладами.

    З допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження.

    Виявляє пасивність у застосуванні знань і умінь в змінених умовах, присутні дефектні установки в навчанні (підглянути, переписати).

     

    7

    Учень (учениця)правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, підтверджує думку прикладами з власного життя, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; соціальна взаємодія, виконання тривалих (наприклад проектних завдань) потребують незначного стимулювання і підтримки.

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Обсяг знань в учня достатньо повний, він застосовує їх у стандартних ситуаціях, прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку.

    Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні.

    ІІІ рівень – достатній

    9

    Учень (учениця) вільно володіє навчальним матеріалом.

    Прагне засвоювані цінності, норми поведінки застосовувати в змінених ситуаціях.

     

    10

    Володіє глибокими і міцними знаннями, шукає додаткову інформацію з інших джерел (книг, довідників тощо).

    Виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності.

    Застосовує норми поведінки в змінених ситуаціях, оцінює такі самі прояви з боку інших.

    ІV рівень – високий

    11

    Володіє узагальненими знаннями з предмета, користується додатковими джерелами інформації. Використовує їх для постановки й дослідження інших проблем.

    Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху.

    Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших.

     

    12

    Учень(учениця) володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв’язки й залежності між явищами в сфері соціального життя (вчинок і наслідки, зв’язок між якістю праці і результатами тощо).

    Прагне до самостійної постановки пізнавальної мети, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці. Це можуть бути соціальні проекти “Як зробити наш район чистішим” або “Історії винаходів звичайних речей ” тощо.

    Стимулює вияв громадської думки в класі, допомагає іншим.

    Трудове навчання

    Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

    Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

     

    1

    Учень (учениця) може розпізнавати деякі об’єкти вивчення (матеріали, інструменти, моделі тощо) та називає їх (на побутовому рівні)

    І рівень – початко­вий

    2

    Учень (учениця) описує незначну частину об’єктів вивчення; частково розпізнає інструменти та обладнання для виконання практичних робіт

     

    3

    Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення; з допомогою вчителя виконує елементарні практичні завдання після детального кількаразового повторення; використовує за призначенням робочі інструменти та обладнання

    ІІ рівень – середній

    4

    Учень (учениця) знає окремі відомості, що стосуються практичних робіт; застосовують елементарні прийоми роботи інструментом; може повторити за зразком певну операцію

    ІІ рівень – середній

    5

    Учень (учениця)  відтворює навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних робіт, з допомогою вчителя; виконує окремі операції практичних робіт з недоліками

     

    6

    Учень (учениця)  самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, необхідного для виконання практичних робіт; виконує дії за зразком із допомогою вчителя

     

    7

    Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних завдань; частково контролює власні навчальні дії; виконують операції за зразком з окремими незначними відхиленнями

    ІІІ рівень – достатній

    8

    Учень (учениця)  виявляє розуміння навчального матеріалу, наводить приклади, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між матеріалами та способами їх обробки; використовує набуті знання і уміння в стандартних ситуаціях

     

    9

    Учень (учениця)  володіє навчальним матеріалом і реалізовує свої знання та вміння в практичній діяльності; практичні роботи виконує з незначними відхиленнями в кінцевому результаті

     

    10

    Учень (учениця)  володіє глибокими знаннями та уміннями і застосовує їх у нестандартних ситуаціях; бере активну участь в розробленні та реалізації практичних робіт; практичні роботи виконує відповідно до запланованих вимог

    ІV рівень – високий

    11

    Учень (учениця) володіє гнучкими знаннями і навичками в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; знаходить і аналізує додаткову інформацію; самостійно розробляє варіативну складову практичних робіт та забезпечує її виконання

     

    12

    Учень (учениця)  має системні знання та навички з предмета, свідомо використовує їх, у тому числі, в проблемних ситуаціях; самостійно розробляє технологічний процес виготовлення виробу та забезпечує його якісне виконання

    Директор департаменту                             О. В. Єресько

     

    Додаток 2
    до наказу МОН України
    від 21.08.2013 №1222

    Вступ

    Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОНмолодьспорту від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 11.05. 2011 року № 566/19304.

    Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи набувають чинності поетапно:

    ­ у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;

    ­ у 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;

    ­ у 7 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року;

    ­ у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2016/17 навчального року;

    ­ у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2017/18 навчального року.

    Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою.

    Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

    Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

    І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

    • • називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
    • • за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

    ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

    ІІІ ­ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

    IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

    Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

    Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

    Навчальний заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевим органом управління освітою. При цьому оцінки за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих критеріїв.

    З метою підвищення мотивації учнів до навчання, формування ключових компетентностей, підвищення об'єктивності оцінювання впродовж всього періоду навчання, градації значущості балів за виконання різних видів робіт можна застосовувати рейтингову систему оцінювання.

     

     

    Українська мова та мови національних меншин

    Оцінювання результатів навчання української мови та мов національних меншин здійснюється на основі компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативно­діяльнісного й соціокультурного підходів до шкільного мовного курсу, які насамперед мають забезпечити розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

    Оцінювання мовленнєвої компетентності учнів

    І. Аудіювання (слухання ­ розуміння)

    Оцінюється здатність учнів сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування: розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно­наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально­зображувальні засоби прослуханого тексту; давати оцінку прослуханому.

    ІІ. Читання

    Читання вголос

    Оцінюється здатність учнів:

    –     демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

    –     виявляти вміння читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

    –     виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю, авторський задум;

    –     пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо);

    –     емоційно реагувати на прочитане;

    –     знаходити в тексті незнайомі слова.

    Вимоги до оцінювання

    Рівень

    Бали

    Характеристика читання

    Початковий

    1­3

    Учні демонструють повільне, емоційно невиразне читання; структурують текст і речення; зрідка вдаються до засобів виразного читання, інтонують речення зі значною кількістю помилок;

    Середній

    4­6

    Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення; демонструють недостатньо плавне й виразне читання; припускаються помилок в інтонуванні, вимові, не завжди роблять логічний наголос; читають недостатньо емоційно; не вирізняють  у тексті незнайомі слова.

    Достатній

    7­9

    Учні читають плавно, емоційно виразно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення й самостійно поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних помилок чи недоліків (у вираженні авторського задуму, виконанні комунікативного завдання; дотриманні норм орфоепії, дикції тощо); не завжди вирізняють у тексті незнайомі слова.

    Високий

    10­12

    Учні читають плавно, швидко, емоційно виразно, із дотриманням орфоепічних та інтонаційних норм; поділяють речення на смислові відрізки; розуміють авторський задум, стильові особливості тексту, успішно розв’язують комунікативне завдання; звертають увагу на незрозумілі слова.

    Читання мовчки

    Оцінюється здатність учнів:

    –     читати незнайомий текст із належною швидкістю;

    –     розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання фактичний зміст;

    –     визначати причинно­наслідкові зв’язки між частинами тексту;

    –     відрізняти тему й ідею (основну думку) висловлювання;

    –     спостерігати й виявляти ті засоби, за допомогою яких автор досягає мети;

    –     знаходити в тексті незнайомі слова;

    –     демонструвати різні види читання.

    ІII. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)

    Діалогічне мовлення

    Оцінюється здатність учнів: ініціювати комунікативну взаємодію; налагоджувати й підтримувати міжособистісну комунікацію; адекватно реагувати на співрозмовника; демонструвати певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; добирати аргументи на підтвердження власної позиції; здійснювати адекватний добір мовно­виражальних засобів; формулювати різні запитання й давати розгорнуту відповідь; у виборі рішень керуватися системою цінностей, схвалених суспільством; володіти типами мовленнєвої діяльності; відчувати стан співрозмовника; організовувати конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій; користуватися прийомами стимулювання й підтримування розмови; дотримуватися теми спілкування; дотримуватися норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо).

    Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

    Рівень

    Характеристика складених учнями діалогів

    Бали

    Початковий

    Учень (учениця) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати прості й однотипні за будовою запитання, припускаючись помилок різного характеру; демонструє небагатий лексико­фразеологічний запас; допускає мовні й логічні помилки; не ініціює спілкування; не використовує прийоми налагодження й підтримування контакту; губиться в конфліктній ситуації; комунікативної мети досягає частково.

    1­3

    Середній

    Учень (учениця) досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, дотримується основних правил поведінки під час розмови, норм етикету, проте йому бракує самостійності суджень, аргументації в досягненні комунікативної мети, лаконізму, інформаційної новизни; демонструє елементарні правила ввічливості під час розмови; як репліки використовує переважно прості й неповні речення; добирає переважно слабкі аргументи; ставить елементарні запитання, однак інколи губиться під час відповіді на поставлені йому запитання.

    4­6

    Достатній

    Учень (учениця) загалом вправно бере участь у діалозі на основі проблемної ситуації, демонструє достатню обізнаність у темі розмови, здатність ініціювати спілкування, вправність у доборі прийомів підтримування міжособистісної комунікації; дотримується культури мовлення, чітко висловлює думки, виявляє вміння формулювати цікаві запитання, дати влучну, дотепну відповідь; його репліки розгорнуті, змістовні, переконливі; у ставленні до співрозмовника толерантний, стриманий, коректний; але в діалозі трапляються недоліки: відхилення від теми, нечітко виражена особиста позиція співрозмовників, недостатньо сильних аргументів; у мовленні допускає помилки.

    7­9

    Високий

    Учень (учениця) вправно бере участь у діалозі на основі будь­якої ситуації, уміє слухати й дотримується почерговості у розмові, демонструє мовну вправність (дотримання норм літературної мови, правил культури мовлення); добре обізнаний у темі розмови; переконливо й оригінально аргументує свою позицію, добираючи сильні докази, зокрема й з власного досвіду, зіставляє й аналізує різні погляди на предмет, із розумінням ставиться до думки іншого, дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові; виявляє здатність конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації.

    10­12

     

    Монологічне мовлення

    Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

    Оцінюється здатність учнів: виявляти обізнаність із теми, що розкривається (усно чи письмово); здобувати потрібну інформацію в різноманітних джерелах (зокрема користуватися ІКТ) для створення власних усних і письмових висловлювань; будувати висловлювання певного обсягу, типу й стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо) і використовуючи мовні засоби оформлення; продукувати чітке, плавне, зв’язне мовлення з ефективною логічною структурою, що допомагає слухачеві сприйняти й запам’ятати почуте; будувати композиційно й змістовно завершене висловлювання; ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; формулювати основну думку висловлювання; розкривати тему висловлювання тощо.

    Під час оцінювання усного монологічного мовлення враховуються також такі аспекти: здатність дотримуватися культури мовлення й правил спілкування з урахуванням мовленнєвих ситуацій; виявляти певний рівень творчої діяльності; вільно й невимушено триматися перед слухачами, підтримувати з ними зоровий контакт; доцільно й ефективно використовувати позамовні засоби (постава, міміка, жести).

    Вимоги до оцінювання монологічного мовлення

    Рівень

    Бали

    Характеристика змісту виконаної роботи

    Грамотність

    Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок

    Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок

     

    1

    Учень (учениця)будує лише окремі не пов’язані між собою речення; бідне лексичне і граматичне оформлення роботи.

    15­16

    і більше

     

    I. Початковий

    2

    Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова  мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.

    13­14

    9­10

    I. Початковий

    3

    Учень (учениця)демонструє висловлювання, що не є завершеним текстом; у роботі порушена  послідовність й чіткість викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової і стилістичної єдності; активний словник бідний,  граматична будова висловлювання недосконала.

    11­12

     

    II. Середній

    4

    Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) за обсягом становить трохи більше половини від норми й характеризується  певною завершеністю, зв’язністю;   бракує повноти, ґрунтовності,  послідовності й переконливості у формулюванні думок; порушено пропорційність композиційних частин; чіткішого розмежування потребують основна й другорядна інформація; урізноманітнення потребує лексико­фразеологічний запас і граматична будова; немає самостійних суджень і висновків.

    9­10

     

    5

    За обсягом робота близька до норми, композиційно завершена;   проте потребує більше самостійних суджень, узагальнень і ґрунтовних висновків; удосконалення потребує лексичне оформлення; основна думка формулюється невиразно, стандартно; бракує сильних аргументів, яскравих мовних засобів.

    7­8

    7­8

    6

    За обсягом висловлювання сягає норми; композиційна будова пропорційна; для повного розкриття теми бракує доказовості, самостійних суджень; виклад загалом зв’язний, але учень не вміє самостійно творчо мислити, належно аргументувати думки, влучно добирати слова й вирази, демонструвати багатство синтаксичних конструкцій.

    5­6

     

    III. Достатній

    7

    Учень (учениця) виявляє обізнаність із теми; демонструє здатність самостійно створювати зв’язний, із елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду  переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але подекуди порушує логіку викладу думок; бракує сильних аргументів на користь  основної думки; потребує вдосконалення грамотність і збагачення засобами виразності активний словник.

    4

    5­6

    8

    Учень (учениця) самостійно будує  (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; виявляє обізнаність із теми, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.

    3

    9

    Учень (учениця) демонструє здатність самостійно будувати висловлювання певного обсягу, типу і стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; виклад думок послідовний, достатній для розкриття теми, логічний (з урахуванням виду переказу); авторська позиція загалом чітка й зрозуміла; вдало дібрано лексичні засоби, однак потребує вдосконалення граматичне оформлення роботи; урізноманітнює синтаксичну будову твору; демонструє навички робити висновки й узагальнення; розмежовувати сильні й слабкі аргументи.

    1+1 (НЕГРУБА)

    IV. Високий

    10

    Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексико­фразеологічний словник, граматичну правильність;  дотримується стильової єдності й виразності тексту. У роботі бракує засобів мовної виразності.

    1

    3

    11

    Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) оригінальний текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексико­фразеологічний словник і мовну  грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, дотримується стильової єдності й виразності тексту; використовує мовні засоби виразності.

    1 (негруба)

    2

    12

    Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) яскравий оригінальний за ідеєю й мовним оформленням текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності,   висловлює власну думку, аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, робота демонструє багатий активний лексико­фразеологічний словник і мовну  грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, робота відзначається стилістичною довершеністю, наявністю оригінальних мовних засобів виразності.

    Робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.

    1

     

    Оцінювання мовної компетентності учнів

    ІV. Оцінювання знань з мови й мовних умінь

    У процесі навчання української мови та мов національних меншин застосовують такі види контролю:  поточний, тематичний, семестровий, річний і державна підсумкова атестація.

    Поточне оцінювання розглядаємо як обов’язковий компонент процесу оволодіння учнями навчальним матеріалом уроку. Поточний конт­
    роль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Основні завдання його такі: мотивувати учнів до активної діяльності; визначати рівень розуміння й первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними й засвоєним змістом попередніх тем; закріплювати здобуті знання, набуті вміння й навички. Цей вид контролю має усну й письмову форми, що передбачають різні види.

    Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею конт­
    ролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.

    Перевірці підлягають знання й уміння з мови, необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць. Учням пропонується розпізнавати вивчені мовні явища; групувати, класифікувати; сполучувати слова, доповнювати, трансформувати речення,  добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо; виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей  їх використання  в мовленні.

    Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок і з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми.

    Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок й обов’язкових робіт із різних видів мовленнєвої діяльності й правопису з урахуванням рівня сформованості навичок учня працювати самостійно й у колективі. Річний бал виставляють на основі семестрових балів.

    1. Оцінювання правописної компетентності учнів

    Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформлювати роботу.

    Основною формою контролю за рівнем сформованості в учнів правописної компетентності є контрольний диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу.

    Контрольна перевірка з української мови та мов національних меншин здійснюється фронтально та індивідуально. Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння.

    Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. Результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

    Українська та світова література, літератури національних меншин

    Головною метою вивчення предметів „Українська література”, „Світова література”, „Літератури національних меншин” у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

    Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

    • формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
    • виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
    • відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
    • давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
    • навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
    • розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);
    • формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно­естетичний потенціал художньої літератури;
    • виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,
    • • відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
    • прищеплювати школярам високий естетичний смак.

    На уроках літератури домінантною формою навчання і контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і спонукає учнів розмірковувати, робити узагальнення і висновки, аргументовано висловлювати власні думки. Під час такого оцінювання обов’язковим має стати: контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт, виразне читання художніх текстів.

    Оцінювання навчальних досягнень учнів з української, світової та літератур національних меншин має здійснюватися за такими вимогами:

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    I. Початковий

    1

    Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремий літературний факт або явище.

    2

    Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремі літературні факти або явища.

    3

    Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал, відтворює окремий фрагмент твору (з допомогою вчителя).

    II. Середній

    4

    Учень (учениця) частково відтворює навчальний матеріал на репродуктивному рівні, дає визначення літературного явища без посилання на текст.

    5

    Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і з допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.

    6

    Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал, відтворює значну його частину з допомогою вчителя і самостійно знаходить приклади у тексті.

    ІІІ. Достатній

    7

    Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

    8

    Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу художнього твору, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

    9

    Учень (учениця) володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно­комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя аналізує і виправляє допущені помилки; добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

    ІV. Високий

    10

    Учень (учениця) добре володіє матеріалом та навичками цілісно­комплексного аналізу художнього твору,самостійно оцінює окремі літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює із різними джерелами інформації, систематизує дібраний матеріал.

    11

    Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками цілісно­комплексного аналізу художнього твору,  висловлює свої думки, самостійно оцінює явища культурного життя,аргументуючи власну позицію щодо них, виявляє початкові творчі здібності.

    12

    Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками цілісно­комплексного аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень щодо різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, має схильність до літературної творчості.

    Іноземні мови

    Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання  спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили,  тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний  тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

    Семестрове оцінювання з іноземної мови  проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).  Оцінка за семестр виставляється на основі тематичних оцінок та семестрового оцінювання.

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

     

    Аудіювання*

    1

    Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

    2

    Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

    3

    Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

    Середній

    4

    Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст  прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал.

    5

    Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі  текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі.

    6

    Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

    Достатній

    7

    Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.

    8

    Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію.

    9

    Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні. 

    Високий

    10

    Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а   також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності.

    11

    Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.

    12

    Учень (учениця) без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію  у повідомленні.

    * Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика  текстів  формуються вчителем  відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу;

    Початковий

     

    Читання*

    1

    Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався.

    2

    Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення  на основі матеріалу, що вивчався.

    3

    Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався.

    Середній

    4

    Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

    5

    Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

    6

    Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням  тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

    Достатній

    7

    Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру.

    8

    Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію.

    9

    Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням  тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки.

    Високий

    10

    Учень (учениця) уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями.

    11

    Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами.

    12

    Учень (учениця) уміє читати  тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.

    * Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог   для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;

    Початковий

     

    Говоріння*

    1

    Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.

    2

    Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.

    3

    Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки.

    Середній

    4

    Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору.

    5

    Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні  помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.

    6

    Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову відповідно до мовленнєвої ситуації. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.

    Достатній

    7

    Учень (учениця) уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них.

    8

    Учень (учениця) уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє відповідно до комунікативних завдань використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.

    9

    Учень (учениця) уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативних завдань використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.

    Високий

    10

    Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативних завдань, не допускає фонематичних помилок.

    11

    Учень (учениця) уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок.

    12

    Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами.

    * Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична  наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог  для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;

    Письмо*

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Грамотність

    Припустима кількість орфографічних помилок

    Припустима кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок

    Початковий

    1

    Учень (учениця)  уміє писати вивчені слова.  допускаючи при цьому велику кількість орфографічних  помилок.

    8

    9

    2

    Учень (учениця)  уміє писати вивчені словосполучення.

    6

    9

    3

    Учень (учениця)  уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі, проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та  інформативно насичений.

    6

    8

    Середній

    4

    Учень (учениця)  уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту.

    6

    6

    5

    Учень (учениця)  уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв’язку при цьому  відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо

    4­5

    5

    6

    Учень (учениця)  уміє написати коротке повідомлення/ листа за зразком відповідно до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та  посередня різноманітність вжитих структур, моделей тощо.

    4­5

    5

    Достатній

    7

    Учень (учениця)  уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком відповідно до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність  структур, моделей тощо.

    4

    4

    8

    Учень (учениця)  уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при  використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито  ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо. 

    3

    3

    9

    Учень (учениця)  уміє написати повідомлення на запропоновану тему,  заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації,  у роботі вжито  ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.

    3

    2

    Високий

    10

    Учень (учениця)  уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури відповідно до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість  ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше,  моделей тощо. 

    2

    1

    11

    Учень (учениця)  уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов’язаних з повсякденним життям. надаються при наявності несуттєвих орфографічних помилок, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо).

    1­2

     

    12

    Учень (учениця)  уміє надати в письмовому вигляді інформацію відповідно до комунікативних завдань, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури.

       

    * Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

     

    Історія

    При оцінюванні навчальних досягнень з історії за основу береться:

    –     поступове зростання рівня вимог до учнів від класу до класу відповідно до рівня набуття учнями ключових та предметних компетентностей;

    –     рівень оволодіння основними питаннями змісту та переліком вмінь і навичок, що їх учні мають набути під час вивчення курсів історії України та всесвітньої історії відповідно з врахуванням вікових особливостей пізнавального процесу школярів.

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

     

    1

    Учень (учениця)   може повторити тему уроку, назвати одне­два поняття, які вивчалися протягом теми, одну­дві події, персоналії чи історико­географічні об’єкти, що вивчалися протягом теми.

    Початковий

    2

    Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико­географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так ­ ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії

    3

    Учень (учениця) двома­трьома простими реченнями може розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям ; може пояснити легенду  історичної карти

    Середній

    4

    Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, з використанням понять та термінів, що подані у тексті підручника, називаючи одну­дві основні дати; розпізнає на історичній карті різноманітні історико­географічні об’єкти та використовує карту для  локалізації історичного змісту підручника за допомогою вчителя

    5

    Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять, називає дати подій, що вивчаються; показує на карті історико­географічний об’єкт з використанням легенди карти; розпізнає різноманітні історичні джерела за їх видами ( речові, візуальні, етнографічні, текстові тощо)

    6

    Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, розповідає про історичну постать на основі матеріалів підручника, встановлює хронологічну послідовність трьох­чотирьох подій; користується джерелами історичної інформації і за допомогою вчителя використовує для пояснення основного змісту теми

    Достатній

    7

    Учень (учениця)  послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів;  самостійно «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; самостійно працює з матеріалами підручника, встановлює відповідність подій та явищ

    8

    Учень (учениця)  володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять та користується ними, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно­наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах періоду  з курсу історії України та всесвітньої історії; використовує історичну карту як джерело знань

    9

    Учень (учениця)  оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; розпізнає історичний факт та його інтерпретацію; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно­наслідкові зв’язки; синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти

    Високий

    10

    Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на запропоновані історичні джерела; порівнює і систематизує дані історичних  джерел, включаючи історичні карти; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії  в межах вивченого історичного періоду

    11

    Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може аргументовано висловлювати власні судження  в усній та письмовій формі, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії; аналізує історичні джерела в їх багатоаспектному та багато перспективному вимірі.

    12

    Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання; самостійно добирає інформацію про минуле, аналізує та узагальнює її, пов’язує конкретну тему з широким історичним контекстом,  використовує міжпредметні  зв’язки.

    Природознавство

    При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:

    • • засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об'єкти, і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;
    • • правильність, науковість, логічність і доказовість викладу матеріалу, повнота розкриття понять і закономірностей, точність вживання природознавчої термінології;
    • • ступінь самостійності відповіді;
    • • сформованість загальноосвітніх, специфічних, інтелектуальних умінь та навичок спостереження, опису, експерименту, роботи з додатковими та інформаційно­комунікаційними джерелами, роботи в малій групі співробітництва.

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця) за допомогою вчителя розпізнає і називає окремі тіла і явища природи

    2

    Учень (учениця) за допомогою вчителя називає окремі факти, програмового матеріалу;  користуючись підручником знаходить визначення наукових понять

    3

    Учень (учениця) за допомогою вчителя (підручника) називає окремі факти, уявлення, наводить приклади окремих тіл і явищ природи, фрагментарно описує їх; робота в малій групі співробітництва потребує активізації та контролю

    Середній

    4

    Учень (учениця) за допомогою вчителя дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує тіла і явища природи; за допомогою вчителя знаходить необхідну інформацію у підручнику (зошиті) для виконання елементарного завдання; за допомогою інших виконує завдання у малій групі співробітництва

    5

    Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, допускаючи неточності у визначенні та формулюванні правил і означень; описує тіла та явища природи за типовим планом, допускаючи неточності; проводить спостереження, за допомогою вчителя виконує досліди та описує їх результати

    6

    Учень (учениця) відтворює  основні положення навчального матеріалу, характеризує тіла і явища природи з незначними неточностями; досліди проводить з  допомогою вчителя, не пояснюючи їх результатів; за вказівкою  виконує завдання у малій групі співробітництва

    Достатній

    7

    Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу з незначними порушеннями послідовності; розкриває властивості тіл і явищ природи, допускаючи неточності; пояснює відповідь прикладами з підручника; за зразком виконує завдання;  проводить та описує природничо­наукові спостереження; самостійно проводить досліди, описує їх результати   

    8

    Учень (учениця) самостійно послідовно відтворює навчальний матеріал з окремими неточностями; з допомогою вчителя формулює висновки, аналізує, встановлює найсуттєвіші зв'язки і залежність між тілами живої і неживої природи, явищами, фактами, процесами; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; проводить досліди, пояснює їх суть; виконує завдання у малій групі співробітництва

    9

    Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал, для пояснення використовує загальновідомі докази; застосовує знання у стандартних ситуаціях, при виконанні практичних робіт і завдань, проведенні досліджень;   аналізує та систематизує інформацію; проводить досліди в школі та вдома, пояснює та оформляє їх результати; знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях

    Високий

    10

    Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний матеріал; аргументовано пояснює свої відповіді на прикладах з підручника та власного досвіду; аналізує і розкриває суть явищ природи; узагальнює та  систематизує інформацію на основі вивчених закономірностей і понять, робить висновки; вміє працювати зі схемами, малюнками, картографічним матеріалом, атласами­визначниками;  здійснює природничо­наукові спостереження, проводить дослідження, обґрунтовано пояснює їх результати та застосовує у практичній діяльності; усвідомлено використовує вивчену природничо­наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

    11

    Учень (учениця) має глибокі знання про різноманіття тіл і явищ природи; встановлює зв'язки з раніше вивченим; розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей; аргументовано використовує отримані знання у різних ситуаціях; проводить досліди, зіставляє їх результати;   усвідомлює значення та висловлює власне ставлення до охорони навколишнього середовища; уміє знаходити, аналізувати й застосовувати додаткову природознавчу інформацію; організовує  роботу у малій групі співробітництва

    Високий

    12

    Учень (учениця) має системні, міцні знання про закономірності природи та місце людини у ній, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати природознавчий матеріал; самостійно проводить природничо­наукові спостереження, досліди, вимірювання, оформляє результати; вміє користуватися лабораторним обладнанням, вимірювальними і збільшувальними приладами; застосовує знання про природу в повсякденному житті, оцінює рівень безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності; бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення

    Біологія

    При  оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з біології враховується:

    – рівень оволодіння  біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури;

    – обсяг відтворення знань, рівень розуміння навчального матеріалу;

    – самостійність суджень, систематизація та глибина знань;

    • дієвість знань, уміння застосовувати їх у практичній діяльності з метою розвязування практичних задач;

    – уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;

    – рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи.  

    Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях 1 і 2.

    Таблиця 1

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита)  розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти

    2

    Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів  

    3

    Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки

    Середній

    4

    Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику  загальних  ознак біологічних об’єктів,  допускаючи несуттєві біологічні помилки

    5

    Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні  ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні обєкти за планом, допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та описує спостереження; за допомогою вчителя виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; за допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі

    6

    Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі 

    Достатній

    7

    Учень (учениця) самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні об‘єкти та явища;     виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати;  з допомогою вчителя формулює  висновки

    8

    Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причинно­наслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись  алгоритмом

    9

    Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та  відповідає на поставлені запитання;   аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює причинно­наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує  типові біологічні вправи і задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласами­визначниками, натуральними біологічними обєктами та їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційно­ціннісне ставлення до живої природи

    Високий

    10

    Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у
    межах програми;  розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді прикладами; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам і явищам з визначенням подібності й відмінності;  аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно­наслідкові зв’язки;  використовує знання у нестандартних ситуаціях; виявляє ставлення й готовність реагувати відповідно до засвоєних ціннісних орієнтацій

    11

    Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причинно­наслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє  ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень

    Високий

    12

    Учень (учениця) виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них;  використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань 

     

    Оцінювання лабораторних і практичних робіт

    При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:

    –   обсяг виконання завдань роботи;

    –   наявність помилок, їх кількість;

    –   оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних обєктів, охайність тощо);

    –   для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);

    –   для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;

    –   рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).

     

    Таблиця 2

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита)  розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти

    2

    Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів  

    3

    Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки

    Середній

    4

    Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику  загальних  ознак біологічних об’єктів, допускаючи несуттєві біологічні помилки

    5

    Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні  ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні
    обєкти за планом, допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та описує спостереження; за допомогою вчителя виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; за допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі

     

    6

    Учень/учениця самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі 

    Достатній

    7

    Учень/учениця самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні об‘єкти та явища;     виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати;  з допомогою вчителя формулює  висновки

    8

    Учень/учениця самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причинно­наслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись  алгоритмом

    9

    Учень/учениця вільно відтворює навчальний матеріал та  відповідає на поставлені запитання;   аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює причинно­наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує  типові біологічні вправи і задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласами­визначниками, натуральними біологічними обєктами та їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційно­ціннісне ставлення до живої природи

    Високий

    10

    Учень/учениця логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у
    межах програми;  розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді прикладами; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам і явищам з визначенням подібності й відмінності;  аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно­наслідкові зв’язки;  використовує знання у нестандартних ситуаціях; виявляє ставлення й готовність реагувати відповідно до засвоєних ціннісних орієнтацій

    11

    Учень/учениця виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причинно­наслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє  ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень

    12

    Учень/учениця виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них;  використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань 

     

    Географія

    Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:

    – правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання географічної та картографічної термінології;

    – ступінь самостійності відповіді;

    – логічність, доказовість у викладенні матеріалу;

    – ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь  (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця) називає окремі географічні явища та об’єкти й за допомогою вчителя знаходить відмінності між ними

    2

    Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про географічні об’єкти та явища; з допомогою вчителя знаходить їх на карті.

    3

    Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя виконує елементарні географічні завдання використовуючи карту, самостійно називає окремі географічні поняття

    Середній

    4

    Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал. Називає, відповідно до теми конкретного уроку, компоненти географічної оболонки та складові господарської діяльності; виконує за зразком практичну роботу; під час відповіді користується картографічним матеріалом

    5

    Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний описувати географічні об’єкти чи явища за типовим планом допускаючи помилки; знаходить на карті окремі географічні об’єкти та явища, що передбачені навчальною програмою

    6

    Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних географічних положень, відтворює навчальний матеріал з незначними порушенням послідовності характеристик географічних об’єктів та явищ. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою

    Достатній

    7

    Учень (учениця) в цілому правильно відтворює навчальний матеріал і має достатні географічні знання для вирішення нескладних завдань. Має чіткі уявлення про природні та суспільні явища; вміє спостерігати за навколишнім середовищем; достатньо володіє картографічним матеріалом

    8

    Учень (учениця) відтворює основні географічні поняття, встановлює найсуттєвіші географічні зв’язки і залежності  між природними та суспільними процесами і явищами. Логічно відтворює засвоєний матеріал, допускаючи певні неточності. Робить прості висновки. Застосовує здобуті знання на практиці. Володіє обов’язковою географічною номенклатурою.

    9

    Учень (учениця) добре володіє  навчальним географічним матеріалом, вміє його аналізувати, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію господарства; пояснює причинно­наслідкові зв’язки в природі і господарській діяльності; вміло використовує картографічний матеріал в ході роботи.

    Високий

    10

    Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку природних і суспільних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; розуміє прикладний характер географічних знань, дає розгорнуту відповідь та робить узагальнені висновки; вільно відбирає і узагальнює необхідну географічну інформацію, оперує більшістю географічних понять; використовує різні картографічні джерела. 

    11

    Учень (учениця) має глибокі знання про об’єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження і висновки, вміє працювати з різними додатковими джерелами географічної інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічний матеріал.

    12

    Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями, використовує міжпредметні зв’язки, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить відповідні висновки і узагальнення; здатний розв’язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує.

    Фізика

    Головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них предметної компетентності на основі фізичних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, розвитку експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення.

    Тому складовими навчальних досягнень учнів з курсу фізики є не лише володіння навчальним матеріалом у межах вимог навчальної програми і здатність його відтворювати, а й уміння та навички знаходити потрібну iнформацiю, аналізувати її та застосовувати в стандартних i нестандартних ситуаціях, мати власні оцінні судження.

    Відповідно основною функцією оцінки є не контроль результатів і підбиття підсумків, а стимулювання покращення якості досягнень учнів, ефективний засіб зворотного зв’язку щодо ступеня власних досягнень і як засіб самооцінювання.

    Відтак оцінюванню підлягає:

    1) рівень володіння теоретичними знаннями, що їх можна виявити під час усного чи письмового опитування, тестування;

    2) рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних);

    3) рівень володіння узагальненими експериментальними уміннями та навичками, що їх можна виявити під час виконання лабораторних робіт i фізичного практикуму;

    4) зміст i якість творчих робіт учнів (навчальних проектів, творчих експериментальних робіт, виготовлення приладів, комп’ютерне моделювання фізичних процесів тощо).

    Види усного опитування:

    індивідуальне опитування передбачає розгорнуту відповідь учня на оцінку; учень має не лише відтворити текст підручника чи розповідь учителя на попередньому уроці, а й самостійно пояснити матеріал, довести наукові положення, проілюструвати їх власними прикладами;

    комбіноване опитування дає змогу перевірити знання відразу кількох учнів: один відповідає усно, решта – за вказівкою вчителя виконує певні завдання; до нього вдаються тоді, коли весь матеріал в основному засвоюється і необхідно переконатися у тому; учитель аналізує матеріал разом з викликаним учнем, який пояснює під час індивідуального опитування, водночас організовується робота всіх учнів класу; їм можна запропонувати уважно вислухати й проаналізувати відповідь однокласника; така активна робота може бути також оцінена;

    фронтальне опитування сприяє систематизації знань, розвиває навчальну активність учнів, але не враховує індивідуальний темп мислення, стимулює прості відповіді; саме тому його необхідно поєднувати з груповим та індивідуальним опитуванням;

    групове опитування (проекти, усна самостійна робота в класі і вдома); взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

    Види письмового опитування:

    індивідуальне (виконання самостійних та контрольних робіт тощо);

    групове (розв’язування задач, тестів тощо).

    Під час поточного оцінювання навчальних досягнень  учнів слід ураховувати:

    характеристики усної розгорнутої відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність, ілюстрованість ;

    якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

    сформованість  загальнонавчальних умінь і навичок: аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки, здобувати інформацію з різноманітних джерел тощо; оцінювати проміжні й кінцеві результати, розподіляти роботу над певним завданням на етапи тощо;

    складність фізичних задач (уміння розв’язувати задачі, що передбачають безпосереднє застосування закону за зразком; на застосування 1­2 законів (залежностей) за зразком;  комбіновані задачі  на застосування 2­3 законів (залежностей); з використанням «прихованих» (явно не заданих умовою задачі) даних (у т.ч. й табличних значень окремих фізичних величин); на пошук та застосування невідомого способу (методу) розв’язання задачі; уміння складати фізичні задачі);

    досвід творчої діяльності (уміння приймати ефективні рішення в проблемних ситуаціях, формулювати припущення; застосовувати знання і вміння в нових умовах; знаходити можливості застосування знань і вмінь поза школою);

    ­ самостійність оцінних суджень.  

    Поточне оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на розсуд учителя з урахуванням оцінювання навчальної діяльності школярів, а саме: уміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, а також у парах або групах під час розв’язання навчальних проблем. Ці аспекти навчальної діяльності є дуже важливими для розвитку ключових компетентностей  школярів.

    Під час оцінювання групової роботи перевага надається вмінню розподіляти  роботу між учасниками й дотримуватися демократичного стилю спілкування, який полягає в доброзичливому ставленні до однокласників, уникненні авторитарних проявів, умінні тактовно допомогти іншому тощо.

    Оцінювання рівня оволодіння учнями певною сукупністю умінь, які в цілому складають узагальнене експериментальне вміння здійснюється за результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, експериментальних задач, робіт фізичного практикуму або пiдсумкової лабораторної чи експериментальної роботи. При цьому необхiдно враховувати вмiння учня:

    1. a) уміння планувати експеримент, тобто формулювати його мету, визначати експериментальний метод і давати йому теоретичне обґрунтування, складати план досліду й визначати найкращі умови для його проведення, обирати оптимальні значення вимірюваних величин та умови спостережень, враховуючи наявні експериментальні засоби;

    б) уміння підготувати експеримент, тобто обирати необхідне обладнання й вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розташовувати прилади, досягаючи безпечного проведення досліду;

    в) уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки;

    г) уміння вимірювати фізичні величини, користуватися різними вимірювальними приладами й мірами, тобто визначати ціну поділки шкали приладу, знімати покази приладу;

    ґ) уміння обробляти результати експерименту, обчислювати значення величин, похибки вимірювань, креслити схеми дослідів, складати таблиці одержаних даних, готувати звіт про проведену роботу, записувати значення фізичних величин у стандартизованому вигляді тощо;

    д) уміння інтерпретувати результати експерименту, описувати спостережувані явища й процеси, застосовуючи фізичну термінологію, подавати результати у вигляді формул і рівнянь, функціональних залежностей, будувати графіки, робити висновки про проведене дослідження на основі поставленої мети.

    Обов’язковим при оцiнюваннi для всiх рiвнiв є врахування дотримання учнями правил безпеки життєдіяльності пiд час виконання фронтальних лабораторних робiт чи робiт фiзичного практикуму.

    Оскільки виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то найвищої оцінки за такі види роботи може заслуговувати учень, що не лише виявляє знання, а й демонструє здатність і досвід ефективного застосування цих знань у запропонованій йому штучній ситуації. Оцінювання такого виду діяльності здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання. У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти і творчі роботи виконують накопичувальну функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні тематичної оцінки.

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ при­роди та природних об’єктів, за допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді«так» чи «ні»

    2

    Учень описує природні явища та природні об’єкти на основі свого поперед­нього досвіду, відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді

    3

    Учень за допомогою вчителя описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні явища, розрізняє позначення окремих фізичних величин. За допомогою вчителя проводить найпростіші розрахунки

    Середній

    4

    Учень за допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо.Проводить найпростіші розрахунки за зразком

    5

    Учень описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці окремих фізичних величин, записує основні формули, рівняння. Проводить найпростіші розрахунки самостійно. Демонструє вміння вирішувати простіші побутові завдання (механіка,теплота, електрика)

    Середній

    6

    Учень може зі сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул). Розв’язує задачі на одну дію за зразком. Демонструє вміння вирішувати простіші побутові завдання (механіка,теплота, електрика)

    Достатній

    7

    Учень може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання i розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій). Розв’язує задачі на одну­дві дії самостійно. Демонструє вміння вирішувати простіші побутові завдання (механіка,теплота, електрика), демонструє знання про похибки вимірювань

    8

    Учень уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки. розв’язує задачі на дві­три дії самостійно. Демонструє вміння вирішувати простіші побутові завдання (механіка,теплота, електрика), демонструє знання про похибки вимірювань

    9

    Учень вільно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок. Розв’язує задачі на три­чотири дії самостійно

    Високий

    10

    Учень вільно володіє вивченим матеріалом, уміло послуговується науковою термінологією, вміє знаходити та опрацьовувати наукову інформацію (нові факти, описи явищ, ідеї), самостійно використовувати її. Розв’язує задачі на п’ять­шість дій самостійно. Демонструє вміння вирішувати побутові завдання (механіка,теплота, електрика), демонструє знання про похибки вимірювань

    11

    Учень на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у ме­жах чинної програми оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання i вміння у нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання. Розв’язує комбіновані задачі, що потребують володіння навчальним матеріалом різних тем з фізики. Демонструє вміння вирішувати побутові завдання (механіка,теплота, електрика), демонструє знання про похибки вимірювань

    12

    Учень вільно володіє програмовим матеріалом, виявляє здібності, вміє самостійно поставити мету дослідження (як експериментального, так і теоретичного), вказує шляхи її реалізації, робить аналіз та висновки. Розв’язує комбіновані задачі, що потребують володіння навчальним матеріалом різних тем з фізики. Демонструє вміння вирішувати реальні повсякденні завдання (механіка, теплота, електрика).  Демонструє знання про правила безпеки, похибки вимірювань

    Хімія

    Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі  навчання.

    За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень учнів, що  оцінюються за 12­бальною шкалою.

    Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.  

    При  оцінюванні рівня навчальних досягнень  з хімії враховується:


    оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

    – рівень засвоєння теоретичних знань;

    – сформованість експериментальних умінь, необхідних  для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

    – здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

    – уміння розв’язувати розрахункові задачі.

    Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.

    Оцінювання теоретичних знань

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)

    2

    Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками

    3

    Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини

    Середній

    4

    Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ

    5

    Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять

    6

    Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу

    Достатній

    7

    Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить  приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти

    8

    Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти

    9

    Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить   висновки

    Високий

    10

    Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки

    11

    Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки

    12

    Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

     

    Оцінювання практичних робіт

    Рівні навчальних досягнень

    Характеристика навчальних досягнень учнів

    Початковий

    Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя

    Середній

    Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів

    Достатній

    Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить   висновки

    Високий

    Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом

     

    Оцінювання розв’язування розрахункових задач

    Рівні навчальних досягнень

    Характеристика навчальних досягнень учнів

    Початковий

    Розв’язування задач не передбачене

    Середній

    Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою

    Достатній

    Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом

    Високий

    Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі

     

    Основи здоров’я

    Предмет «Основи здоров’я» має головну мету – розвивати в учнів здоров’язбережувальну компетентність: набувати знань про здоров’я і безпеку, розвивати навички безпечної поведінки для життя і здоров’я, набувати досвіду здорового і безпечного способу життя, формувати в учнів ціннісне ставлення до власного життя і здоров’я.

    Тому при оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоро’язбережувальними компетенціями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивацій до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

    В основу оцінювання навчальних досягнень учнів покладено об’єкти і характеристики навчальних досягнень учнів, які адекватно відображають рівень оволодіння ними здоров’язбережувальними компетенціями. Їх перелік наведено у таблиці.

    Об’єкт оцінювання

    Характеристики навчальних досягнень 

    1. Знання

    Називає (елементи, складові, принципи, предмети, явища щодо здоров’я і безпеки, способи здоров’язбережувальної діяьності )

    Пояснює (деталізує, доводить, аргументує свою відповідь)

    Аналізує (виділяє істотні ознаки предметів і явищ, основні елементи і складники, встановлює функціональні і причиново­наслідкові зв’язки щодо здоров’я і безпеки)

    Оцінює (порівнює варіанти фактів, уявлень, понять щодо здоров’я та безпеки; визначає їх переваги і недоліки; обирає відповідні критерії для упорядкування цих варіантів)

    2. Уміння і навички

    Відтворює (у стандартних ситуаціях виконує дії, які складають відповідні здоров’язбережувальні уміння і навички)*

    Застосовує (демонструє здатність застосовувати здоров’язбережувальні уміння і навички у частково змінених ситуаціях; виявляє здатність творчо мислити, аналізувати і оцінювати нові/частково змінені ситуації, адекватно застосувати здоров’язбережувальні уміння і навички в ситуаціях, передбачених програмою і частково змінених)

    Розвиває (характеризує здатність визначати конкретні цілі, встановлювати пріоритети, складати план дій, налаштовуватися на успіх, наполегливо удосконалювати  навички, сприятливі  для здоров’я і безпеки)

    3. Мотивація

    Позитивні ставлення (демонструє усвідомлення цінності і переваг здорового і безпечного способу життя для себе та оточуючих)

    Позитивні наміри (демонструє психологічну налаштованність на дотримання правил здорового способу життя і безпечної життєдіяльності)

    Рішучість (демонструє усвідомлення учнем необхідності докладання особистих зусиль; його послідовність і наполегливість у реалізації позитивних намірів щодо здоров’я та безпечної життєдіяльності)

    4. Реальна поведінка (діяльність у конкретних ситуаціях)

    Здоров’язбережувальна (дотримується правил здорового і безпечного  способу життя особисто)

    Адвокаційна (сприяє залученню до здорового і безпечного способу життя інших; характеризує активну і соціально спрямовану життєву позицію учня, його здатність пропагувати, переконувати, підтримувати інших)

    * Перелік базових умінь і навичок з основ здоров’я має місце у чинній програмі предмета «Основи здоров’я».

    Для визначення конкретного бала, окрім вищенаведених, додатково враховуються такі чинники: зовнішня допомога (повна підтримка вчителя, часткова допомога вчителя, самостійне виконання завдань, творче виконання завдань) і повнота оволодіння учнем навчальним матеріалом (елементи програми, фрагменти програми, програмовий обсяг, діяльність поза межами програмових вимог).

    Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблиці.

    Рівні навчальних досягнень та їх узагальнені ознаки

    Бали

    Характеристики навчальних досягнень 

    Початковий

    ü Знання:

    Називає

    Відтворює

    ü Уміння:

    Відтворює

    елементи

    1

    Учень (учениця) за допомогою вчителя називає окремі факти і уявлення програмового матеріалу; потребує постійної активізації та контролю

    2

    Учень (учениця) за допомогою вчителя та з використанням підручника, наочності називає окремі факти, характеризує окремі уявлення програмового матеріалу; за керівництвом і повною допомогою вчителя відтворює окремі дії здоров’язбережувальних  навичок, копіює їх; потребує активізації та контролю

    3

    Учень (учениця) користуючись підручником, наочністю називає окремі факти, уявлення, відтворює їх зміст, але не розкриває їх сутності; за безпосередньою допомогою вчителя відтворює окремі дії здоров’язбережувальних навичок; потребує активізації та контролю

    Середній

    ü Знання:

    Називає

    Відтворює

    Пояснює

    ü Уміння:

    Відтворює

    Частково

    застосовує

    ü Мотивація:

    Позитивні ставлення

    ü Реальна
    поведінка:

    Частково здоровя’язбе­

    режувальна

    4

    Учень (учениця) з використанням підручника і наочності фрагментарно називає і відтворює уявлення та елементарні поняття; за незначної допомоги вчителя відтворює за зразком окремі дії здоров’язбережувальних навичок; виявляє ознаки позитивного ставлення до здоров’я і безпеки в окремих ситуаціях;  епізодично виконує окремі правила здорового способу життя; потребує стимулювання вчителя

    5

    Учень (учениця) з використанням підручника і наочності відтворює уявлення та елементарні поняття; за допомогою вчителя частково пояснює свою відповідь; за зразком самостійно відтворює окремі дії здоров’язбережувальних навичок; виявляє позитивне ставлення до здоров’я і безпеки; дотримується окремих правил здорового способу життя; потребує стимулювання вчителя

    6

    Учень (учениця) самостійно відтворює уявлення і поняття, за незначної допомоги вчителя розкриває їх сутність; за підтримки вчителя називає правила поведінки у стандартних ситуаціях; за допомогою вчителя у стандартних ситуаціях відтворює здоров’язбережувальні навички; виявляє позитивне ставлення до здоров’я і безпеки; несистематично дотримується основних правил здорового способу життя; потребує стимулювання вчителя

    Достатній

    ü Знання:

    Називає

    Пояснює

    Аналізує

    ü Уміння:

    Відтворює

    Застосовує

    7

    Учень (учениця) за незначної допомоги вчителя відтворює знання
    в програмовому обсязі, пояснює сутність уявлень і понять; за допомогою вчителя аналізує ситуації, передбачені програмою; за допомогою вчителя застосовує здоров’язбережувальні уміння і навчики за аналогією у стандартній ситуації; за спонукою вчителя висловлює оцінні судження про стан власного здоров’я і власну поведінку в ситуаціях, передбачених програмою; дотримується основ­
    них правил здорового способу життя

    ü Мотивація:

    Позитивні
    ставлення

    Позитивні
    наміри

    ü Реальна поведінка:

    Здоров’язбе­

    режувальна

    8

    Учень (учениця) самостійно відтворює програмовий зміст матеріалу, пояснює відповіді прикладами з підручника; за допомогою вчителя аналізує ситуації, передбачені програмою, встановлює причиново­наслідкові зв’язки між складовими здоров’я та природними і соціальними чиниками; за незначної допомоги вчителя застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички у стандартних ситуаціях; висловлює оцінні судження про стан власного здоров’я і власну поведінку в ситуаціях, передбачених програмою;  дотримується основних правил здорового способу життя

    9

    Учень (учениця) самостійно відтворює програмовий матеріал, аргументовано пояснює його на прикладах з підручника та власного досвіду; аналізує причиново­наслідкові зв’язки на програмовому змісті матеріалу; самостійно застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички у стандартних ситуаціях; виявляє позитивні наміри щодо власного здоров’я і власної поведінки в ситуаціях, передбачених програмою; дотримується правил здорового способу життя

    Високий

    ü Знання:

    Називає

    Пояснює

    Аналізує

    Оцінює

    ü Уміння:

    Відтворює

    Застосовує

    Розвиває

    ü Мотивація:

    Позитивні ставлення

    Позитивні наміри

    Рішучість

    ü Реальна поведінка:

    Здоров’язбере­

    жувальна

    Адвокаційна

    10

    Учень (учениця) самостійно відтворює зміст навчального матеріалу, аргументовано пояснює свої відповіді на прикладах із життя; за незначної допомоги вчителя аналізує нестандартні ситуації, встановлює причинно­наслідкові зв’язки, робить висновки; за підтримки вчителя оцінює різну інформацію щодо здоров’я і безпеки, несистематично користується додатковими джерелами інформації за окремими темами; за незначної допомоги вчителя застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички в нестандартних ситуаціях; виявляє позитивні наміри щодо власного здоров’я і власної поведінки в нестандарних ситуаціях; дотримується правил здорового способу життя

    11

    Учень (учениця) оперує програмовим матеріалом, пояснює, аналізує й оцінює значимість набутих знань для власного здоров’я; аналізує нестандартні ситуації, встановлює причинно­наслідкові зв’язки, робить висновки, пропонує варіанти обґрунтованих рішень; оцінює різну інформацію щодо здоров’я і безпеки, користується додатковими джерелами інформації; самостійно застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички в нестандартних ситуаціях; виявляє наполегливість і рішучість щодо власного здоров’я і власної поведінки в нестандартних ситуаціях; дотримується правил здорового способу життя, переконує інших вести здоровий спосіб життя

    12

    Учень (учениця) оперує програмовим матеріалом, пояснює, аналізує й оцінює значимість набутих знань для власного здоров’я і для здоров’я інших; аналізує нестандартні ситуації, встановлює причинно­наслідкові зв’язки між складовими здоров’я та його чинниками, робить висновки, узагальнення, самостійно приймає обгрунтовані рішення; оцінює різну інформацію щодо здоров’я і безпеки, поширює інформацію, отриману з додаткових джерел; застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички в нестандартних ситуаціях з елементами творчості; виявляє наполегливість і рішучість щодо власного здоров’я та здоров’я інших, власної поведінки та поведінки інших у нестандартних ситуаціях; дотримується правил здорового способу життя, залучає інших до здорового способу життя

    Оцінка з основ здоров’я має бути інструментом підтримки і заохочення на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці (учителю потрібно пам’ятати, що в початковій школі навчальні досягнення учнів з основ здоров’я не підлягають оцінюванню). Тому необхідно позитивно оцінювати кожний крок учня (учениці), спрямований на:

    1) підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

    2) набуття умінь і навичок, що сприяють підвищенню рівня фізичної, соціальної, духовної та психічної складових здоров’я;

    3) позитивне ставлення до здоров’я і дотримання правил здорового і безпечного способу життя.

    Математика

    Орієнтовні вимоги оцінювання визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів з математики та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень з математики.

    При оцінюванні  навчальних досягнень учнів враховуються:

    • • характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;
    • • якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;
    • • ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;
    • • рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
    • • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
    • • самостійність оцінних суджень.

    Також слід враховувати, що оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.

    Вимоги навчальних досягнень учнів з математики

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень:

    • розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;

    • читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;

    • зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)

    2

    Учень:

    • виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;

    • впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір;

    3

    Учень:

    • співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;

    • за допомогою вчителя розв’язує елементарні вправи

    Середній

    4

    Учень:

    • відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;

    • називає елементи математичних об’єктів;

    • формулює деякі властивості математичних об’єктів;

    • виконує за зразком завдання обов'язкового рівня

    5

    Учень:

    • ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;

    • розв’язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням

    6

    Учень:

    • ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами;

    • самостійно розв’язує  завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням;

    • записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки

    Достатній

    7

    Учень:

    • застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань в знайомих ситуаціях;

    • знає залежності між елементами математичних об’єктів;

    • самостійно виправляє вказані йому помилки;

    • розв’язує завдання, передбачені програмою, без  достатніх пояснень

    8

    Учень:

    • володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;

    • розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;

    • частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань

    9

    Учень:

    • вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;

    • самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням;

    • виправляє допущені помилки;

    • повністю аргументує обгрунтування математичних тверджень;

    • розв’язує завдання з достатнім поясненням;

    Високий

    10

    Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема учень:

    • усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обгрунтуванням;

    • під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;

    • розв’язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням

    11

    Учень:

    • вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх;

    • самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;

    • використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього  ситуаціях;

    • знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обгрунтуванням

    12

    Учень:

    • виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми;

    • вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;

    • здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ

     

    Інформатика

    Оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики здійснюється в трьох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, рівень сформованності практичних умінь та навичок, ступінь самостійності у застосуванні ІКТ в конкретній життєвій або навчальній ситуації, враховуючи:

    – рівень засвоєння та  оволодіння предметними знаннями (репродуктивний, реконструктивний, частково пошуковий і пошуковий);

    – рівень сформованості способів навчально­пізнавальної діяльності (учень копією зразок способу діяльності, виконує спосіб діяльності за зразком, застосовує аналогії, підходить творчо до їх розв’язання);

    – ступінь самостійності при виконанні навчальних завдань різного типу (працює під безпосереднім керівництвом учителя; потребує значної допомоги вчителя; потребує незначної опосередкованої допомоги; працює самостійно);

    – ступінь самостійності у застосуванні ІКТ в конкретній життєвій або навчальній ситуації, враховуючи рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання практичних робіт на комп’ютері.

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця): засвоїв знання у формі окремих  фактів; з допомогою вчителя або з використанням підручника розпізнає і називає окремі інформаційні об'єкти; знає та дотримується правил безпечної поведінки під час роботи в комп’ютерному класі.

    2

    Учень (учениця): розпізнає та виділяє інформаційні об‘єкти, пояснює свій вибір та може фрагментарно відтворити знання про них; з допомогою вчителя фрагментарно виконує окремі навчальні завдання та практичні роботи на комп’ютері, допускає помилки.

    3

    Учень (учениця): з допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу (менше половини); відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; навчальні завдання виконує фрагментарно за значної допомоги вчителя; потребує постійної активізації та допомоги; способи навчально­пізнавальної діяльності (практичні і розумові уміння і навички) застосовує на рівні копіювання зразка способу діяльності.

    Середній

    4

    Учень (учениця): з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу (більше половини); у відповідях може допускати помилки;

    за значної допомоги вчителя виконує навчальні завдання, допускає помилки; має елементарні, нестійкі навички роботи на комп’ютері; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичні роботи, потребує детального кількаразового їх пояснення, допускає помилки.

    5

    Учень (учениця): самостійно, але не повно, відтворює значну частину навчального матеріалу; ілюструє розуміння базових понять інформатики прикладами з підручника або пояснення вчителя, відповідає на окремі запитання; з допомогою вчителя виконує навчальні завдання з частковим поясненням, допускає помилки; за детальною інструкцією і з допомогою вчителя виконує практичні роботи, не вміє пояснити свої дії, допускає помилки.

    6

    Учень (учениця): самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, відповідь будує у засвоєній послідовності, ілюструє її власними прикладами; з частковою допомогою вчителя виконує навчальні завдання з достатнім поясненням, допускає помилки; має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних  на комп’ютері; способи навчально­пізнавальної діяльності застосовує за зразком у подібній ситуації; потребує стимулювання й значної допомоги вчителя, коли працює самостійно.

    Достатній

    7

    Учень (учениця): самостійно відтворює основний навчальний матеріал з окремими неточностями, застосовуючи необхідну термінологію, вміє наводити власні приклади на підтвердження певних тверджень; пояснює та обґрунтовує способи виконання навчальних завдань, аналізує отриманий результат, робить неповні висновки з допомогою вчителя, використовує різні джерела відомостей для виконання навчального завдання; практичні роботи на комп’ютері виконує самостійно за інструкцією; самостійно виправляє вказані вчителем помилки.

    Достатній

    8

    Учень (учениця): відтворює засвоєний навчальний матеріал в іншій послідовності, не порушуючи логічних зв'язків, інтерпретує та деталізує питання, ідентифікує терміни та поняття; з незначною допомогою вчителя визначає спосіб розв’язування навчального завдання, частково аргументує свої міркування; самостійно знаходить необхідні відомості, систематизує та узагальнює їх; самостійно виконує  навчальне завдання, знаходить та виправляє допущені помилки. має стійкі практичні навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері; самостійно виконує практичні роботи, що відповідають вимогам навчальної програми, аналізує одержані результати, швидко й оперативно виправляє помилки.

    9

    Учень (учениця): вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією; самостійно формулює мету виконання навчального завдання, добирає форми представлення результату та необхідні відомості; аргументовано обирає раціональний спосіб виконання навчального завдання, самостійно виконує навчальні завдання з несуттєвими помилками, знаходить та виправляє допущені помилки.

    Високий

    10

    Учень (учениця): системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання;робить логічні висновки, обґрунтовує свою думку, висуває припущення; виконує різні типи навчальних і життєвих завдань (як типових, так і нестандартних, творчих) під опосередкованим керівництвом учителя, розробляє алгоритм виконання запропонованого навчального завдання, пропонує нові шляхи розв’язування навчальних завдань; знаходить додаткові джерела відомостей, використовує запропоновані схеми класифікації для структурування відомостей та даних, порівнює і зіставляє відомості з кількох джерел, уміє стисло і логічно подавати узагальнену інформацію; самостійно приймає рішення, прогнозує наслідки власної поведінки за незначної допомоги дорослих.

    11

    Учень (учениця): логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах навчальної програми з інформатики; обґрунтовано відповідає на запитання; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях;

    раціонально використовує комп’ютер і комп’ютерні засоби для  розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням даних, їх пошуком, зберіганням, поданням і передаванням; розуміє мету власної навчальної діяльності та самостійно визначає завдання для її досягнення, вміє виявляти проблеми та розв’язувати їх,  формулювати гіпотези

    12

    Учень (учениця): має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальної програми з інформатики, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно планує особисту навчальну діяльність та оцінює її результати, уміє приймати рішення, швидко вибрати потрібний спосіб діяльності із кількох відомих, застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.

    Дисципліни художньо­естетичного циклу

    Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо­естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на формування  в учнів комплексу загальнокультурних (ключових),  естетичних (міжпредметних), мистецьких (предметних) компетентностей. Ця система передбачає:

    • • розвиток мотивації до пізнання мистецтва, емоційно­почуттєвої сфери, оригінального асоціативно­образного мислення, здатності естетичного сприймання художніх творів; розкриття креативного потенціалу особистості;
    • • виховання в учнів особистісно­ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури, естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій;
    • • формування знань та уявлень про мистецтво, специфіку художньо­образної мови різних видів мистецтва, розвиток  здатності естетичного сприймання та інтерпретації творів;
    • • розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо­творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні;

     

    Музичне мистецтво

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця) сприймає музичні твори фрагментарно, виявляючи низький рівень емоційності; відсутня мотивація до пізнання навколишнього світу,  мистецтва; незначний обсяг понятійного апарату не дозволяє  характеризувати художні образи; демонструє слабо сформоване художньо­образне мислення, елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності. Потребує постійної практичної і теоретичної допомоги вчителя.

    2

    Учень (учениця) виявляє вибіркову емоційність та слабо сформовані навички сприймання музичних творів, слабку мотивацію щодо їх пізнання; володіє незначною частиною тематичного матеріалу, виявляє певні практичні вміння та навички, але майже не володіє спеціальною музичною термінологією; словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні. Потребує постійної практичної і теоретичної допомоги вчителя.

    3

    Учень (учениця) виявляє інтерес до пізнання музичних явищ періодично, хоча здатний емоційно сприймати музичні твори з конкретним образно­художнім змістом; знає незначну частину тематичного матеріалу; позитивно реагує на власну  практичну діяльність, але у висловленні вражень послуговується обмеженим понятійним запасом; потребує практичної допомоги вчителя.

    Середній

    4

    Учень (учениця) здатний емоційно сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному рівні, має позитивну мотивацію щодо власної практичної діяльності, але не завжди усвідомлює художньо­образний зміст музичних творів; застосування знань та спеціальної музичної термінології задовільне; потребує практичної допомоги вчителя.

    5

    Учень (учениця) виявляє інтерес та емоційність сприймання музичних творів, виявляє позитивну мотивацію щодо власної практичної діяльності; частково володіє навичками й уміннями, що дає змогу характеризувати окремі музичні твори з конкретною програмною основою; але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори непрограмного змісту; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології. Потребує періодичної практичної та теоретичної допомоги вчителя.

    6

    Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати і відтворювати основну частину музичного матеріалу, має позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної практичної діяльності, хоча не завжди вміє послідовно та логічно характеризувати музичні твори. Потребує періодичної теоретичної допомоги вчителя, але виявляє часткову здатність самостійно виконувати практичні завдання.

    Достатній

    7

    Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати та виконувати музичні твори, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної практичної діяльності; володіє певним термінологічним запасом, але у викладенні думок і вражень припускається термінологічних помилок; обізнаний у найважливішому тематичному музичному матеріалі, але знан­
    ня нестійкі; частково застосовує в практичній діяльності набуті знання та вміння, виявляючи прагнення самостійності.

    8

    Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати і виконувати музичні твори, позитивну мотивацію щодо пізнання та інтерпретації мистецьких явищ, але має стандартне мислення, не завжди самостійний у висновках; вміння оперувати музичною термінологією при аналізі музичних явищ розвинені недостатньо. У практичній діяльності прагне самостійно застосовувати набуті знання та вміння, хоча потребує консультації вчителя.

    9

    Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та їх зв’язку з життям, достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає неточності у використанні спеціальної термінології; у практичній діяльності прагне самостійно застосовувати власний досвід, набуті знання та вміння.

    Високий

    10

    Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання музичних творів, стійку позитивну мотивацію щодо пізнання життєвих та мистецьких явищ, має міцні знання програмового матеріалу, уміє обґрунтувати свою думку, але може допускати несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології в аналізі музичних творів; відчуває деякі труднощі у виконанні музичного твору, але прагне самостійно виправляти неточності.

    Високий

    11

    Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання музичних творів та їх зв’язку з життєвими явищами, позитивну мотивацію щодо пізнання та виконання музики; володіє тематичним матеріалом у межах програми, демонструє  вміння оперувати спеціальною термінологією в інтерпретації творів, асоціювати їх з творами інших мистецтв, виявляє здатність самостійно застосовувати здобуті знання на уроках та у позаурочний час.

    12

    Учень (учениця) володіє стійкою позитивною мотивацією щодо пізнання музичних явищ, встановлення їх зв’язку з життєвими явищами та творами інших мистецтв; має ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми; вільно оперує спеціальною термінологією; виявляє нестандартність художньо­образного мислення, самостійно використовує набуті знання та вміння в музичній діяльності на уроках та у позаурочний час.

    Образотворче мистецтво

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

    Початковий

    1

    Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на початковому рівні, але не може їх характеризувати, має слабо сформоване художньо­естетичне мислення, мінімальний запас практичних навичок та умінь, відсутня мотивація до пізнання навколишнього світу,  мистецтва, не володіє теоретичним матеріалом. Потребує постійної  теоретичної та практичної допомоги вчителя.

    2

    Учень (учениця) майже не володіє теоретичним  матеріалом, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє окремі елементарні вміння та навички у практичній діяльності; словниковий та термінологічний запас не дозволяє послідовно викласти думку, проявляє зацікавленість до пізнання світу мистецтва. Потребує постійної  теоретичної та практичної допомоги вчителя.

    3

    Учень (учениця) сприймає та відтворює окремі фрагменти художніх образів, знає незначну частину теоретичного матеріалу, користується обмеженим термінологічним та словниковим запасом, позитивно реагує на явища навколишнього світу, твори мистецтва, художню діяльність. Потребує практичної допомоги вчителя.

    Середній

    4

    Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи; поверхнево  розуміє зміст художнього твору; обмежено застосовує знання та термінологічний запас на практиці, позитивно реагує на явища навколишнього світу та пізнання творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.

    5

    Учень (учениця) відтворює  художні образи на репродуктивному рівні, виявляє обмежене знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий,  здатний сприймати красу природних форм та творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.

    Середній

    6

    Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу сприймати та відтворювати окремі художні образи,  не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, розповідь потребує уточнень; виявляє поверхневі знання і розуміння програмового матеріалу;  здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, але демонструє стандартне мислення. Здійснює художню діяльність самостійно.

    Достатній

    7

    Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, неповною мірою  аналізує художньо­образний зміст твору, послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший теоретичний  матеріал; не завжди вміє поєднувати художні образи та явища навколишнього світу; здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, творів мистецтва, але демонструє стандартне мислення. Частково застосовує в художній діяльності набуті знання та вміння.

    8

    Учень (учениця) може сприймати та відтворювати різні візуальні образи, проте не досить повно аналізує художньо­образний зміст твору, має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізі художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння, але потребує консультації у вчителя.

    9

    Учень (учениця) володіє теоретичним художнім матеріалом у межах програми, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології та у відтворенні художнього образу, здатний сприймати та висловлювати власне  ставлення до природних форм, творів мистецтва та оцінювати їх.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння.

    Високий

    10

    Учень (учениця) виявляє достатній рівень засвоєння навчального  матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди може довести свою точку зору стосовно художніх явищ. Вказані неточності може виправляти самостійно. Здатний сприймати та висловлювати власне  естетичне ставлення до природних форм, творів мистецтва, оцінювати та інтерпретувати  їх.  Самостійно використовує власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності.

    11

    Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у художньо­творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, уміє систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори образотворчого  мистецтва  порівнювати  їх з творами інших видів мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності. Самостійно використовує   власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності, робить спроби пошуку нестандартних, оригінальних підходів у художньо – творчій діяльності.

    12

    Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання з  програмового навчального матеріалу, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та явищами навколишнього світу. Учень (учениця) має високий рівень художньо­мистецького мислення; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в образотворчій  діяльності. Виявляє ініціативу, використовує нетипові, оригінальні підходи у здійсненні власної художньо­творчої діяльності.

     

    Мистецтво

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учень (учениця) виявляє низьку емоційність та фрагментарність сприймання творів мистецтва, відсутність мотивації щодо художнього пізнання та практично­творчої діяльності; частково усвідомлює незначну частину тематичного матеріалу, який відтворює на репродуктивному рівні; застосовує дуже обмежений понятійно­термінологічний тезаурус; потребує постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя.

    2

    Учень (учениця) виявляє недостатню емоційність та вибірковість сприймання творів, низький інтерес до мистецтва; розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно­термінологічним запасом у розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній діяльності, потребуючи постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя;

    3

    Учень (учениця) виявляє недостатню емоційність сприймання, позитивну, але вибіркову мотивацію до художнього пізнання; користується обмеженим понятійно­термінологічним запасом у розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практично­творчій діяльності на репродуктивному рівні; демонструє елементарний рівень розвиненості художньо­образного мислення.

    Середній

    4

    Учень (учениця) виявляє вибіркову емоційність сприймання мистецьких творів, але має позитивну мотивацію щодо власної практично­творчої діяльності, яка здійснюється на репродуктивному рівні; розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; але в інтерпретації творів мистецтва застосовує незначний термінологічний запас; потребує значної теоретичної та практичної допомоги вчителя; художньо­образне мислення розвинуте слабо.

    5

    Учень (учениця) виявляє інтерес та емоційність сприймання творів, розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; але демонструє небагатий словниково­термінологічний запас для характеристики творів мистецтва; тематичний матеріал у практичній діяльності відтворює під керівництвом учителя; художньо­образне мислення розвинуте недостатньо. Потребує періодичної практичної та теоретичної допомоги вчителя.

    6

    Учень (учениця) виявляє здатність емоційного сприймання творів, має позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної практичної діяльності, усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; хоча демонструє небагатий термінологічний запас в інтерпретації творів мистецтва; у практичній діяльності потребує періодичної практичної допомоги вчителя; художньо­образне мислення розвинуте недостатньо.

    Достатній

    7

    Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати  твори, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної діяльності; володіє достатнім термінологічним запасом, хоча у викладенні думок може припускатись термінологічних помилок; усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу, який застосовує у практичній діяльності за допомогою вчителя, виявляє прагнення самостійності; у судженнях з'являються окремі аналогії, асоціації.

    Достатній

    8

    Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати твори, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної творчості, усвідомлює основний тематичний матеріал, здатний систематизувати його за допомогою вчителя; свідомо користується ключовими поняттями; прагне застосовувати набуті знання та вміння у практичній  діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації).

    9

    Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та їх зв’язку з життям, розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний його узагальнювати та систематизувати, наводити приклади на підтвердження думок; демонструє достатній понятійно­термінологічний запас, хоча може допускати неточності у використанні спеціальної термінології; самостійно застосовує матеріал у практичній діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте (формулюються окремі висновки, узагальнення).

    Високий

    10

    Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів, стійку позитивну мотивацію щодо пізнання життєвих та мистецьких явищ, повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; виявляє здатність оцінювання творів, користується адекватною термінологією, хоча може допускати несуттєві неточності у її застосуванні; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній  діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ

    11

    Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів та їх зв’язок з життєвими явищами, позитивну мотивацію щодо художнього пізнання; повністю усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; оцінюючи мистецькі явища, прагне аргументувати висновки; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; художньо­образне мислення характеризується використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтв та життєвих явищ; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній діяльності на уроках та у позаурочний час.

    12

    Учень (учениця) володіє стійкою позитивною мотивацією щодо пізнання мистецьких творів, встановлення їх зв’язку з життєвими явищами та творами інших мистецтв; має міцні знання тематичного матеріалу в межах програми; під час інтерпретації художніх творів аргументує власні оцінки, вільно оперує спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній  діяльності на уроках та у позаурочний час; художньо­образне мислення високо розвинуте, характеризується оригінальністю.

     

    Фізична культура

    Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури можуть бути:

    1. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).
    2. Техніка виконання учнями фізичних вправ.
    3. Засвоєння теоретико­методичних знань.
    4. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

    Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються орієнтовні навчальні нормативи передбачені навчальною програмою та нормативи запропоновані програмами  кожного варіативного модуля по роках вивчення. Порядок складання нормативів визначає вчитель відповідно до календарно­тематичного планування.

    При складанні навчального нормативу за його показником визначають рівень досягнень (низький, середній, достатній, високий), а потім з урахуванням динаміки особистого результату виставляють оцінку в балах.

    Оцінюючи навчальні досягнення учнів з фізичної підготовленості, потрібно дотримуватися таких вимог:

    1. Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.
    2. Кожній заліковій вправі передує спеціальна фізична підготовка (не менше як на двох заняттях).
    3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після — відновлювальні вправи.
    4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.
    5. Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.

    У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюють.

    Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня: непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, тимчасове перебування в підготовчій групі не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.

    Оцінювання техніки виконання фізичних вправ, рівня засвоєння теоретико­методичних знань, виконання навчальних завдань під час уроку може здійснюватися як комплексно так і роздільно.

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учні можуть розпізнавати деякі об’єкти вивчення та називають їх (на побутовому рівні)

    2

    Учні описують незначну частину навчального матеріалу; частково розпізнають інвентар та обладнання для проведення занять

    3

    Учні мають фрагментарні уявлення з предмета вивчення; з допомогою вчителя виконують елементарні фізичні вправи; використовують за призначенням навчальний інвентар та обладнання

    Середній

    4

    Учні знають окремі відомості, що стосуються фізичних вправ; виконують елементарні технічні елементи вправ за зразком

    5

    Учні відтворюють навчальний матеріал, необхідний для виконання фізичних вправ, з допомогою вчителя; виконують більшість технічних елементів вправ з недоліками

    6

    Учні самостійно відтворюють значну частину навчального матеріалу, необхідного для виконання фізичних вправ;  виконують більшість запропонованих вправ

    Достатній

    7

    Учні самостійно і логічно відтворюють фактичний і теоретичний матеріал, необхідний для виконання практичних завдань; частково контролюють власні навчальні дії; вправи виконують з окремими незначними відхиленнями в техніці за показниками кінематичних, динамічних або ритмічних характеристик (недосконала міжмязева координація, недостатня злитність виконання, незначна скутість рухів тощо); в основному виконують навчальні завдання під час уроку

    8

    Учні виявляють розуміння навчального матеріалу, наводять приклади, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між фізичними вправами та їх впливом на організм; використовують набуті знання і уміння в стандартних ситуаціях; вправи виконують відповідно до вимог кінематичних, динамічних та ритмічних характеристик техніки (вільно, легко, невимушено) у стандартних сприятливих умовах їх виконання; виконує більшість навчальних завдань під час уроку

    9

    Учні володіють навчальним матеріалом і реалізовують свої знання та вміння в практичній діяльності; можуть аналізувати і систематизувати інформацію щодо впливу фізичних вправ на організм; вправи виконують відповідно до вимог кінематичних, динамічних та ритмічних характеристик техніки (вільно, легко, невимушено) у прогнозовано варіативних умовах; виконують всі навчальні завдання під час уроку

    Високий

    10

    Учні володіють глибокими знаннями та уміннями і застосовують їх у нестандартних ситуаціях; беруть активну участь в розробленні та застосуванні комплексів вправ, спрямованих на розвиток фізичних якостей; вправи виконують відповідно до вимог кінематичних, динамічних та ритмічних характеристик техніки (вільно, легко, невимушено) у непрогнозовано варіативних умовах; старанно виконують всі навчальні завдання під час уроку

    Високий

    11

    Учні володіють гнучкими знаннями і навичками в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовують їх у нестандартних ситуаціях; самостійно розробляють комплекси вправ, спрямованих на розвиток фізичних якостей; вправи виконують ефективно на фоні втоми; при виконанні навчальних завдань проявляють позитивні лідерські якості

    12

    Учні мають системні знання та навички з предмета, свідомо використовують їх, у тому числі, у проблемних ситуаціях; самостійно розробляють комплекси вправ, спрямованих на розвиток фізичних якостей та забезпечують їх якісне виконання; вправи виконують ефективно у змагальних умовах; можуть регулювати процес виконання навчальних завдань відповідно до індивідуальних потреб організму

    Оцінювання навчальних досягнень учнів, віднесених до підготовчої групи здійснюється на загальних підставах без складання навчальних нормативів.

    При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; активне ставлення до занять фізичними вправами; активна участь в організації і проведенні фізкультурно­художніх і спортивних заходів. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування заохочувальних балів.

    Трудове навчання

    Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання можуть бути:

    – рівень застосування знань та умінь в практичній роботі;

    – проектно­технологічна діяльність учнів;

    – уміння користуватися різними видами конструкторсько­технологічної документації та іншими джерелами інформації;

    – якість виконання практичних робіт;

    – рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції;

    – рівень самостійності у процесі організації і виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т.п.), виявлення елементів творчості.

    На результат оцінювання навчальних досягнень учнів впливають  дотримання правил безпечної праці і санітарно­гігієнічних вимог та уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи.

    Вимоги оцінювання навчальних досягнень застосовуються відповідно до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, передбачених навчальною програмою та  з урахуванням вікових особливостей учнів.

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

    Початковий

    1

    Учні можуть розпізнавати деякі об’єкти вивчення (матеріали, інструменти, моделі тощо) та називають їх (на побутовому рівні)

    2

    Учні описують незначну частину технологічних об’єктів; частково розпізнають інструменти та обладнання для виконання практичних робіт

    3

    Учні мають фрагментарні уявлення з предмета вивчення (обізнані з деякими технологічними поняттями); з допомогою вчителя виконують елементарні практичні завдання; використовують за призначенням робочі інструменти та обладнання

    Середній

    4

    Учні знають окремі відомості, що стосуються технологічних об’єктів; застосовують елементарні прийоми роботи інструментом

    5

    Учні відтворюють навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних робіт, з допомогою вчителя; виконують окремі технологічні операції з недоліками; частково володіють прийомами роботи інструментом

    6

    Учні самостійно відтворюють значну частину навчального матеріалу, необхідного для виконання практичних робіт;  виконують окремі частини технологічних операцій

    Достатній

    7

    Учні самостійно і логічно відтворюють фактичний і теоретичний матеріал, необхідний для виконання практичних робіт; виконують практичну роботу відповідно до інструкцій вчителя; частково контролюють власні навчальні дії; з допомогою учасників проекту і учителя виконують завдання , що стосуються окремих етапів проектної діяльності

    8

    Учні виявляють розуміння навчального матеріалу, наводять приклади, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між технологічними операціями; використовують набуті знання і уміння в стандартних ситуаціях

    9

    Учні володіють навчальним матеріалом і реалізовують свої знання та вміння в практичній діяльності; можуть аналізувати і систематизувати інформацію в процесі проектної діяльності

    Високий

    10

    Учні володіють глибокими знаннями та уміннями і застосовують їх у нестандартних ситуаціях; беруть активну участь в розробленні та реалізації технологічного процесу; з допомогою учасників проекту і учителя проектують та виконують всі види запланованих робіт

    11

    Учні володіють гнучкими знаннями і навичками в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовують їх у нестандартних ситуаціях, знаходять і аналізують додаткову інформацію; самостійно розробляють технологічний процес виготовлення виробу та забезпечують його виконання; самостійно проектують та виконують всі види запланованих робіт

    Високий

    12

    Учні мають системні знання та навички з предмета, свідомо використовують їх, у тому числі, у проблемних ситуаціях; самостійно розробляють технологічний процес виготовлення виробу та забезпечують його якісне виконання; самостійно проектують та виконують, використовуючи відповідні технології, всі види запланованих робіт

    Директор департаменту                                                      О. В. Єресько

    КОРИСНІПОСИЛАННЯ

    ЗНАЙТИНАС

    © 2024 . Всі права захищено. Розроблено веб-студією "Sigma"